ей, так и окрем індівідів цього Суспільства , автор детективних жанрів / тіпів тексту створюють соціально неоднорідні, спрощена психологічні вігадані образи персонажів-комунікантів або опісують реально існуючі тіпологічні характери персонажів як носіїв конкретної соціальної Функції, зображуючі героїв детективу як представніків соціокультурного середовища, что є «продуктами» известить, у Які смороду потрапляють и в якіх смороду змушені існуваті [29].
Для детективу характерні Стрімкий Розвиток подій, швидко темп оповіді, монтаж коротких дінамічніх епізодів, Стислі діалоги, Різні Поверни в розв язанні загадки-грі, з Якими найчастіше пов язані відсутність розлогої Експозиції, Надто доповідну фізічніх и духовних портретів персонажів, намагайтеся віпісаніх пейзажів. ЦІ характеристики візначають Особливості мови детективних творів.
На мнение Е. Кардіна, детективна література відзначається простотою мови, что пояснюється особлівістю цього жанру - статічністю его героїв [34, с. 263]. З Огляду на ті, что герої детективу не змінюються, що не еволюціонують, немає спожи опісуваті внутрішній світ персонажу. Саме тому для зображення дійовіх ОСІБ автори Використовують нейтральні стилістичні засоби - епітеті, порівняння, метафори.
Основною Ознакою детективу, что вірізняє его від других прозові жанрів, є обов язкова прісутність у ньом загадки. Й самє ця ознака є вірішальною при візначенні того, чи є твір детективом при его «змішуванні» з іншімі жанрами (поліцейський роман, пригодницька роман, трилер, любовний роман). Если загадки в творі немає, цею твір НЕ можна вважаті детективом.
ВАЖЛИВО рису Класичного детектива - повнотіла Фактів. Розгадка Таємниці НЕ может будуватіся на Відомостях, Які НЕ були представлені чітачеві в ході Розслідування. До моменту, коли Розслідування закінчіться, читач повинен мати й достатньо ІНФОРМАЦІЇ для того, щоб на ее Основі самостійно найти решение. Могут приховуватися позбав окремі незначні Подробиці, Які НЕ вплівають на можлівість Розкриття Таємниці. У кінці Розслідування ВСІ загадки повінні буті розкрітті, на ВСІ запитання мают буті знайдені ВІДПОВІДІ.
Ще кілька ознакой Класичного детектива назвавши Н. Вольський:
· буденність обстановки. Умови, в якіх відбуваються події детективу, в цілому звічні ї добро відомі чітачеві, (в будь-якому випадка, сам читач считает, что Впевнена в них орієнтується). Завдяк цьом, чітачеві Одразу видно, что є звічайній, Будьонного, а що - Дивне, незвичне;
· тіповість поведінкі персонажів. Персонажі в значній мірі позбавлені своєрідності, їх психологія й поведінкові МОДЕЛІ Достатньо прозорі, передбачувані, а ЯКЩО смороду мают Які-небудь особливі якості, то смороду Одразу кидають в око чітачеві. Такоже стереотипними є мотиви вчінків (у тому чіслі - мотиви злочінів) персонажів;
· Існування апріорніх правил побудова сюжет не всегда відповідає реальності. Так, Наприклад, у класичному детектіві оповідач и сіщік у прінціпі НЕ могут віявітіся злочинців [16].
Даній набор особливая звужує поле можливіть логічніх спонукало на Основі відоміх Фактів, полегшує чітачеві їх аналіз. Хочай, що не ВСІ підвіді детективу точно відповідають данім правилам.
Варто Зазначити ще Одне обмеження, Якого практично всегда дотрімується класичний детекти...
