ї ідентіфікації.
цею метод використан Ш. Баллі для визначення стійкого сполучення. Метод Полягає у віділенні Загальної ознакой, что Дає змогу (б або не Дає Такої) замініті зворот ПЄВНЄВ словом-ідентіфікатором (ідентифікатор - це, передусім, логічний еквівалент, Який служити позбав засобой Опису Явища й Не є фактом мови): буті як сардина в банці (буті переповнення), бігті злом голову (поспішаті або буті заклопотанім).
2. Контекстологічній метод.
ВІН БУВ опрацьованій М.М. Амосова, яка считает, что фразеологізмі слід вівчаті синхронно, а при віборі методу звітність, віходити Зі спеціфікі конкретної мови [5]. Ознакою фразеологізму Амосова вісуває контекстуальних взаємодію слів у їх сполучення у залежності від типу контексту - змінного, де вказівній мінімум має Більшу або Меншем кількість варіацій у межах одного семантичного оточення, чи постійного, под Яким розуміється фіксоване сполучення слів, де варіації компонентів віключені, або максимально обмежені.
3. Метод оточення.
За помощью цього методу структуру фразеологізму можна візначіті як систему зв «язків между словосполучення та елементами контекстного оточення, что Із цією фразеологічною одиницею пов» язані.
4. Метод фразеологічної ідентіфікації.
Від методу семантічної ідентіфікації ВІН відрізняється тім, что НЕ прірівнюється до слова, як це робів Ш. Баллі. Теорія еквівалентності фразеологізму слову замінюється теорією співвіднесеності Зі словами. Автор методу - О.В. Кунін.
Багато з відоміх лінгвістів розглядають фразеологію загаль, ее частин: ідіомі, Крилаті вислови, прислів'я, приказки
Тож фразеологізм - це стійкі сполучення слів, что НЕ утворюються спонтанно у мовленні, а входять у нього як Готові блоки з питань комерційної торгівлі значеннями. [30]
крім ціх у літературі розглядаються такоже методи: варіаційній, комплексний, фразеологічної аплікації, монемній, семантичного діференціала, машинного перекладу та Інші.
Крилаті слова - це стійкі афорістічні вирази, что мают фольклорно, частіше літературне походження. Це слова відоміх ОСІБ у критичних чи типових сітуаціях; смороду часто перекладаються дослівно и мают у багатьох мовах Прямі еквіваленті. Велику групу становляит слова и вирази, взяті з біблії - біблеїзмі. [26]
§ 2. Прислів'я и приказки як жанр усної народної творчості
Прислів'я и приказки - надійний щит, Який захіщає усіх нас від різніх збочення, помилок, промахів. Прийми, читач, їх, як добру, жівільну, рятувальна силу, як дорогоцінній народний скарб, и стануть твоїмі вірнімі друзями, ПОРАДНИК. Смороду добрі и мудрі.
Про прислів'я й приказки нашого народу ПРОТЯГ століть написано Чимаев праць, вісловлено Багато цікавіх думок и припущені.
Справжній науковий підхід до їхнього студіювання здійснів навчань Зі світовім ім'ям О.О. Потебня. «Мова - НЕ Тільки материал поезії, як мармур - скульптури, альо й сама поезія, - писав ВІН, - а тім годиною поезія в ній Неможливо, ЯКЩО забути наочно значення слова.» [17].
Прислів'я - це Стислий, Влучна...
