ф, психолог, соціолог Е. Фромм визначає креативність як здатність до пізнання і подив, цілеспрямовану допитливість, усвідомлення власного досвіду, здатність виходу з нестандартних ситуацій. Є.П. Торранс вказує, що креативність є здатність до вираженого сприйняття недоліків, прогалин в знаннях, сприйнятливість до дисгармонії.
Більшість представників вітчизняної психолого-педагогічної науки намагалися визначити критерії творчості (креативності) на основі вивчення прояву творчих здібностей людини в різних видах діяльності - образотворчої, художньої, речовий, музичної і т.д. Багато авторів згодні з виділенням таких значущих для креативності критеріїв, як оригінальність, швидкість, варіативність, гнучкість та ін. (Т.Г. Комарова, Р.Г. Казакова, Н.А. Ветлугина). У Є.П. Торренса їх чотири: швидкість, гнучкість, оригінальність, розробленість, у В. Лоуенфельда - вісім: вміння бачити проблему, швидкість, гнучкість, оригінальність, здатність до синтезу та аналізу, відчуття стрункості організації ідей, у О.Н. Лука їх виділено понад десяти [17, 23].
Узагальнюючи дані досліджень дитячої креативності, можливо визначити універсальні критерії творчості:
· оригінальність - уникнення стереотипності в ігрових сюжетах, задумах, діях;
· швидкість (темп, швидкість) - високий рівень адаптації до складних ситуацій, швидке реагування мінливі умови;
· гнучкість - уміння прим?? нять відомі об'єкти предметного світу по-новому, діяти з відомим об'єктом новими способами;
· варіативність - пошук, вибір та застосування різноманітних способів вирішення конкретної проблемної ситуації.
Чи є ці показники вродженими або ж вони можуть піддаватися впливу середовища? Один з творців системи вимірювань творчих здібностей - Торренс - говорив з цього приводу, що спадковий потенціал не є найважливішим показником майбутньої творчої продуктивності. В якій мірі творчі імпульси дитини перетворяться на творчий характер, залежить більше від впливу батьків та інших дорослих. Сім'я здатна розвинути або знищити творчий потенціал дитини ще в дошкільному віці [3, 287].
Висновок: таким чином, здійснений аналіз психолого-педагогічних поглядів на проблему розвитку творчих здібностей дозволяє визначити креативність як здатність до творчої діяльності. З позиції особистісного підходу в широкому сенсі процес творчості розуміється як динамічне, що змінюється, розвивається явище. За результатами психолого-педагогічних досліджень форма креативності дитини дошкільного віку пов'язана з інтелектуально-особистісним розвитком, з рівнем розвитку форм уяви, властивим для даного вікового періоду. Згідно висловлювань Л.С. Виготського, можна стверджувати, що основним елементом креативності дитини-дошкільника є його здатність до створення нових образів уяви.
1.2 Роль образотворчої діяльності в розвитку творчих здібностей дошкільника
Значення образотворчої діяльності для психічного розвитку дитини було давно зрозуміле психологами. Ця діяльність дітей вивчалася з точки зору її вікової еволюції, її психологічного аналізу. Образотворча діяльність дитини, поряд із власне ігровий широко використовується в психотерапевтичних цілях. Все це змушує більш пильно придивитися до цього виду діяльності дитини.
Чому дитина взагалі починає малювати? Що спонукає малюка провести якісь лінії, закарлючки на аркуші паперу або мокрому піску? Можна відповісти питанням: А що спонукає дитину говорити? Raquo;
Труднощі відповіді полягає в тому, що розвиток образотворчої діяльності дитини процес більш складний і заплутаний, ніж розвиток мовної діяльності.
Л.С. Виготський, вивчаючи передісторію становлення письмовій мові, приходить до висновку, що історія розвитку письма починається з виникнення перших зорових знаків у дитини і спирається на ту ж природну історію народження знаків, з яких народилася мова. Малювання дитини по психологічної функції є своєрідна графічна мова, що виникає на основі словесної мови, графічний розповідь про що-небудь - Підкреслює Л.С. Виготський.
Звернемося до короткій характеристиці розвитку образотворчої діяльності.
У відомому дослідженні Генріха Кергенштейнера Розвиток образотворчих здібностей raquo ;, що вийшов в 1905 році, автор виділяв 4 стадії розвитку дитячого малюнка:
I стадія каракулей raquo ;, яка починається з 1,5 - 2-х років;
II стадія чистої схеми з 3 років. Психологічне значення цих стадій в тому, що у дитини розвивається зорово-моторна координація, здатність до образного відображенню навколишнього світу;
III стадія контурів raquo ;, початок я...