иру, до, 16,5% (в ядрі до 22-24%) протеїну. З одиниці площі соняшник в порівнянні з іншими культурами дає найбільшу кількість масла (1 - 1,7 т/га), а по збору протеїну (320-500 кг/га) перевершує навіть багато бобові культури.
Соняшникова олія має високі смакові якості, за засвоюваності і калорійності перевершує інші жири. Засвоюваність його організмом людини становить 86-91%, калорійність 100 г - 929 ккал. У ньому міститься до 62% біологічно активної лінолевої кислоти, а також вітаміни A, D, Е, К, фосфатиди, що особливо підвищує його харчову цінність.
Соняшникова олія рекомендують при підвищеному вмісті в організмі холестерину, а також при розвитку атеросклерозу. Вживають масло безпосередньо в їжу, а також для виготовлення маргарину, консервів, кондитерських і хлібобулочних виробів. З соняшникової олії отримують оліфу, лаки, фарби, використовують його при виробництві мила, стеарину, лінолеуму, клейонки та інших виробів.
При переробці насіння на олію у вигляді побічної продукції отримують близько 35% шроту або 33% макухи, які є цінним концентрованим високобілковим кормом для тварин. У шроті міститься 32-35% протеїну, 1% жиру, 20% вуглеводів, 3-3,5% фітину (біологічно активної речовини), 13-14% пектину, вітаміни групи В, кальцій, фосфор і інші дуже цінні речовини [8 , с.75]. За кормовою цінністю 1кг соняшникового шроту прирівнюється до 1,02 кормової одиниці з вмістом до 0,36 кг перетравного протеїну, до складу якого входять в досить значних кількостях всі незамінні амінокислоти. Макуха містить 33-36% білка, 5,5-7% жиру, багато мінеральних солей, пектину, вітамінів. Його широко застосовують в кондитерській промисловості для виготовлення халви та інших виробів.
Лушпиння, вихід якої становить 16-22% маси насіння, служить сировиною для отримання гексозних і пентозного цукру. З гексозних цукру виробляють етиловий спирт і кормові дріжджі, з пентозного- Фурфурол, використовуваний для виготовлення пластмас, штучного волокна та іншої продукції. З 1 т лузги можна отримати 100 кг замінника гліцерину, 32 л етилового спирту або 100-150 кг кормових дріжджів. Застосовують лузгу для виготовлення будівельного матеріалу, як паливо, а також використовують для кормових цілей. В 1 кг її міститься 0,1 кормової одиниці, 10 г перетравного протеїну. Згодовують її у вигляді борошна великій рогатій худобі, вівцям. Кошики соняшнику, вихід яких становить 56- 60% врожаю насіння, є цінним кормом для тварин, охоче поїдаються вівцями і великою рогатою худобою. У них міститься 3,5-5,5% жиру, 6-8% протеїну, а в 1 кг борошна з сухих кошиків - 0,7-0,8 кормової одиниці і 38-43 г протеїну. З кошиків виробляють харчовий пектин, вміст якого в них досягає 27%.
Широко обробляють соняшник і як кормову культуру. Зелена маса його в чистому вигляді і в суміші з бобовими або іншими кормовими культурами використовується для годівлі великої рогатої худоби, а прибраний у фазі цвітіння соняшник добре силосується. Силос з нього охоче поїдається худобою і за поживністю не поступається силосу з кукурудзи. В 1 кг зеленої маси соняшнику міститься 0,12 кормової одиниці, 10 г перетравного протеїну, 1,4 г кальцію, 0,4 г фосфору, 0,35 мг каротину, а в 1 кг силосу з соняшнику, прибраного на початку цвітіння, -0,13-0,16 кормової одиниці, 10-15 г протеїну, 0,4 г кальцію, 0,28 г фосфору і 25,8 мг каротину.
Стебла соняшнику можуть служити сировиною для вироблення паперу, а зола із стебел - як місцеве добриво (калійне), її можна також використовувати для вироблення поташу, оскільки в ній міститься до 36% окису калію і близько 4 % фосфорної кислоти. Соняшник - хороший медонос, з 1 га його посівів отримують до 25-30 кг меду. Пелюстки соняшнику використовують у медицині.
Соняшник як пропашная культура очищає поле від бур'янів і є добрим попередником ярих зернових, а в південних районах - і озимих культур [6, с 270].
Ботанічна характеристика. Соняшник - Helianthus annuus L. відноситься до сімейства Айстрові - Asteraceae (рис.5).
Малюнок 5 - Вегетативні і генеративні органи соняшнику
За сучасною класифікацією Helianthus annuus L. - збірний вид, який ділиться на два самостійних види - Helianthus cultus Wenzl.- Соняшник культурний (об'єднує всі форми і сорти соняшнику польової культури) і Helianthus ruderalis Wenzl.- Соняшник дикоростучий (який не має виробничого значення). Соняшник культурний представлений двома підвидами: subsp. sativus - пасивний і subsp. ornamentalis - декоративний [3, с.417].
Соняшник культурний посівної - однорічна рослина з потужно розвиненою стрижневою кореневою системою, що проникає в грунт на глибину 2-4 м і розповсюджується в сторони на 1-1,2 м. Стебло прямостояче, грубий, дерев'янистих, висотою від 0,7 до 2,5 м, у силосних сортів - до 3-4 м, переважно неветвящійся, покритий...