на неоднорідність передсердь і передсердно-шлуночкового з'єднання [89]. Є припущення, що зазначені характерні порушення можуть бути як наслідком, так і причиною ФП [90]. Слід враховувати і загрозу важких системних тромбоемболій. В цілому летальність при ФП зростає в 2 рази. Причиною її нерідко стає церебральний інсульт, ймовірність якого сягає 5% на рік навіть при неревматической етіології ФП. За даними Фремінгемського дослідження ФП в 5 разів підвищує ймовірність ішемічного інсульту, небезпека якого наростає з віком.
За даними інституту мозку у Франції, 50% інсультів мозку виникають внаслідок кардіоемболія, при цьому в 40% випадків є постійна або пароксизмальна ФП, 30% таких хворих померли протягом наступних 6 міс ( G. Runcural, 1994).
Без постійного прийому ААП після кардіоверсії синусовий ритм зберігається протягом 1 року у 15-50% хворих. <В
Висновок.
Немає сумніву в тому, що інтенсивні дослідження в області створення нових ААП, передусім III класу, приведуть до появи високоефективних препаратів. Нещодавно опубліковані дані про випробування нового російсько-німецького ААП III класу AL-275. В даний час зроблена спроба синтезу аміодарону, позбавленого йоду (дронедарон), хоча слід нагадати: одного разу такий препарат був створений під назвою L-9394 (Woleffie і співавт., 1973), але виявився неефективним , що наводить на думку про інтимні механізмах антиаритмічного ефекту аміодарону, пов'язаних з участю в аритмогенезу тиреоїдних гормонів (?).
На думку професора H.Wellens (1997), і в новому тисячолітті аритмолога доведеться вирішувати такі проблеми, як фібриляція передсердь, зростаюче число порушень насосної функції серця у пацієнтів з аритміями, позалікарняна раптова смерть. У той же час їм на допомогу прийде молекулярна і генетична аритмологія. Висока частота аритмогенного дії і побічних ефектів ААП дозволяють в якості одного з основних принципів лікування аритмій запропонувати наступне: В«Уникати призначення ААП завжди, коли це можливо В» (RN Fogoros, 1997). <В
За висновком експертів ВООЗ, стан здоров'я населення залежить від наступних причин:
10% - медична наука і практична медицина (діагностика та лікування),
20% - спадковість,
20% - стан навколишнього середовища (екологія, Радіца, грунт, повітря, вода),
50% - спосіб життя (поведінка, харчування, шкідливі звички, фізкультура).
В В В В В В В В В В В В В В В В
12. Список використаної літератури. <В
1.Кушаковскій М.С. Фібриляція передсердь. Причини, механізми, клінічні форми/Лікування та профілактика. Ст. - Петербург. Фоліант. 1999. 176. 2. ACC/AHA/ESC 2006 guidelines for the management of patients with atrial fibrillation. A report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines and the European Society of Cardiology Committee for Practice Guidelines (Writing Committee to Revise the 2001 Guidelines for the Management of Patients WitH Atrial ; Fibrillation). 3.Сулімов В.А. Методичні рекомендації. Алгоритм діагностики та лікування аритмій на догоспітальному етапі. Невідкладна терапія. 2004.3.18-28. 4. Relation of C-reactive protein and new-onset atrial fibrillation in patients with acute myocardial infarction. Am J Cardiol 2007; 100 (5): 753-7. 5. Ел. Ресурс: medafarm.ru. Шевченка Н.М. Миготлива аритмія. 6. Богданова Є.Я., Шуаева Р., Рижова Т.В., Шевченко Н.М. Миготлива аритмія. 7. Мазур Н.А. Фібриляція передсердь. 8. Levy S, Novella P, Ricard PL. J Cardiovasc Electrophysiol. 1995; 6: 69-74. 9. ACC/AHA/ESC Guidelines for the Management of Patients With Atrial Fibrillation: Executive Summary. A Report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Practice Guidelines and the European Society of Cardiology Committee for Practice Guidelines and Policy Conferences (Committee to Develop Guidelines for the Management of Patients With Atrial Fibrillation). Developed in Collaboration With the North American Society of Pacing and Electrophysiology. JACC 2001; 38: 1231-1265. 10. Мрочек А.Г. Застосування Етацизину в лікуванні серцевих аритмій. Бел МАПО . 11. Tsaknakis T.K. et al. Hellenic J of Cardiology 1999; 40/5: 408-412. 12. Преображенський Д.В. Медикаментозне лікування мерехтіння передсердь - стор 117. 13. Багатоцентрове дослідження SATE, 1999 3.G Boraini et al., 1997. 4. A. Capucci et al., 1999. 14. Miller J., Zipes D. Management of the patient with cardiac arrhithmias. A textbook of cardiovascular medicine. Philadelphia: W.B.Saunders company. 2001. P. 731-736. 15. Botto G., Bonini W., Broffoni T. Et al. Conversion of recent onset atrial fibrillation with single loading oral dose of propafenone// Pacing Clin Electrophysiol 1996; 19:1939-1943. 16. Capucci A., Boriani G., Botto G. Et al. Conversion of recent-onset atrial fibrillatio...