типами, слова, морфологічно оформлені засобами мови, що запозичить, слова з частковою морфологічної заміною. В екзотичних словах змінена тільки графіка; іншомовні вкраплення часто не міняють навіть свого графічного вигляду. Екзотичні слова та іншомовні вкраплення являють собою незамкнуті групи слів. Вживання їх обумовлено або тематикою, або ступенем знайомства мовця з іноземною мовою, а також стилістичними особливостями мови.
Роль грецької мови в поповненні словникового складу російської мови в першій чверті XVIII століття поступово згасає, грецька мова витісняється зі сфери викладання і продовжує функціонувати виключно в церковному середовищі.
Спостереження над тематичним складом запозичених з грецької мови слів показали, що найактивнішою областю запозичення є слова, що відносяться до науки й освіти (44 лексеми), що свідчить про досить інтенсивному розвитку науки в Росії у XVIII ст. Дещо менше (32 лексеми) припадає запозичень на міфологію і релігію, абсолютна більшість яких належить до сфери міфології. Даний факт пов'язаний з тим, що в XVIII в. російські письменники стали активно переводити на російську мову античну літературу і античні міфи. Досить значне число запозичень (21 лексема) пов'язане з позначенням природних явищ і реалій. Запозичення, що відносяться до позначенню явищ громадського та приватного побуту, склали 17 лексем, що свідчить про грецькому вплив не тільки на науку та літературу, а й на приватне життя росіян. Певна частина запозичень відноситься до позначення людини в науковому та побутовому освітленні: його анатомія, фізіологія, хвороби та ін (13лексем). Всього 11 запозичених лексем припадає на державу, право, дипломатію, адміністрацію. 7 грецизмів припадає на позначення реалій, пов'язаних з господарською діяльністю: техніка, будівельна справа, промисловість. Буквально одиниці грецьких слів припадають на позначення фінансів і явища культури.
Фонетична адаптація грецизмів в російській мові XVIII в. здійснювалася суперечливо, постійно спостерігалася конкуренція між рейхліновимі і Еразмова формами, з превалюванням останніх, що було пов'язано з потужним західноєвропейським впливом. Але процес цей, звичайно, не був односпрямованим, багато візантійські форми остаточно закріпилися в мові, крім того, широко представлені і контаміновані форми, але латинські варіанти все ж переважають. Форми грецьких слів, які не суперечили морфологічної системи російської мови засвоювалися нею без особливих проблем. Там же, де такі протиріччя мали місце, морфологічна адаптація проходила більш складно, через посередництво варіантів, причиною появи яких був двоякий підхід до морфологічної адаптації грецизмів: за допомогою опрощення або відкидання закінчення. Звільнення від варіантів частіше йшло за рахунок втрати опрощених форм.
У досліджуваний період латинська мова зіграв величезну роль у поповненні словникового складу російської мови. При цьому запозичення з латинської мови в російський йшли по самим різним каналам: через систему освіти, через перекладні книги спеціального, навчального, наукового, богословського характеру, а також через переклади художніх текстів. Важливим джерелом запозичень з'явилися двомовні і прітекстовие словники.
Що стосується джерел усних запозичень, то до них слід віднести мову дипломатів і професійно-технічну мову, що буяє термінологією з латинської мови.
