Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Дослідження мовних актів admonishing і rebuking і їх ролі в мовному спілкуванні

Реферат Дослідження мовних актів admonishing і rebuking і їх ролі в мовному спілкуванні





ify"> (9) Stop being so damned picky! (Старостіна, 2008: 18).

Комунікативне намір може бути виражене за допомогою речеактових дієслів у перформативном вживанні.

Однак, як показує аналіз прикладів, кількість висловлювань типу Я докоряю (засуджую) тебе за ... (I admonish (rebuke) you for ...) незначно. Так, приклад (10) ілюструє незначну девіацію перформативной формули (займенник We), пояснюючи «розділену відповідальність» за вираз негативної оцінки.

(10) We hereby admonish Ambient (ARRL, 23.03.2009).

1.2.2 Імпліцитні способи вираження оцінки

При дотриманні максими ввічливості як одного з неодмінних умов успішної комунікації негативна оцінка частіше виражається імпліцитно, приховано, і тому соціально-оцінні дієслова c негативним оцінним компонентом, як правило, не функціонують як перформативні (Мельникова, 1996: 183). Тобто, до оціночних актів, що містить имплицитную негативну оцінку ми віднесемо висловлювання типу «You ought not to have done it» в первинній комунікації та висловлювання з оцінними дієсловами у вторинній комунікації:

(11) Mayor Nutter Admonishes Three Lawers For Unpaid Taxes (The Bulletin, 23.03.2009).

У ситуації статусного нерівності (мер і підлеглі) недотримання моральної повинності заслуговує несхвалення.

М.В. Макаров у своїй роботі пише, що «людина - це, насамперед, що інтерпретує істота. Індивід є в світ, наповнений смислами і значеннями творчою діяльністю спільноти, сконструйованих свою соціальну реальність. У процесі соціалізації індивід засвоює приналежний даному соціуму «універсум загальних смислів» (universe of shared meaning), починає власну интерпретативную діяльність і адаптується до соціальної дійсності зовнішнього світу »(Макаров, 2003: 36). Тобто, будь-яка дія, в тому числі мовне, певним чином тлумачиться, інтерпретується носієм мови на основі отриманих ним культурних установок, архетипів, стереотипів і власного мислення, яке сформовано, знову ж, за допомогою мови.

Е. Гофман (1972) розрізняє інформацію, сообщаемую навмисно (information given), та інформацію, сообщаемую ненавмисно (information given-off). «Якщо участю в комунікативному процесі перший тип інформації зобов'язаний, насамперед, мовця, який відбирає ці смисли, надає їм форму і викладає їх у відповідності зі своїми інтенціями; то інформація другого типу виявляється в боргу у реципієнта, слухача, а саме його сприйнятливості, вибірковості та здатності до інтерпретації »(Goffman, 1972: 319). Якраз інтерпретація і називається в даному випадку критерієм успішності і головним призначенням комунікації «на відміну від поширеного уявлення її основної функції як« досягнення взаємного розуміння »

Отже, важливість правильної інтерпретації висловлення співрозмовника важко переоцінити. Саме адекватність тлумачення стає показником ефективності спілкування, «попадання в ціль» кожного мовного акту окремо. Важливу роль відіграє тут инференции - отримання вивідних даних на основі інформації, відомої з попереднього дискурсу пропозиції, з подальшого контексту, з вже накопиченого досвіду спілкування, а також з соціокультурних знань. Часто буває неможливо без виведення умовиводів дозволити лексичну і структурну неоднозначність (Макаров, 2003: 35).

Інтерпретуючи сенс мовного акту, його іллокутівний компонент, учасник комунікації використовує наявні в його лексиконі мовні засоби (лексико-семантичні, семантико-синтаксичні). На думку вчених саме дієслово, що репрезентує дію, є базовим «інтерпретатором» як найважливіша складова мови взагалі.

Серед визначень інтерпретації ми дотримуємося визначення запропонованого Е.М. Вольф: «Інтерпретація - це трактування (мовного акту) з погляду іллокутівних цілей і перлокутивний ефект» (Вольф, 1985: 195).

О.М. Вольф, зазначає, що дієслова мовлення є одним з типових засобів інтерпретації, так як безпосередньо вказують на іллокутівную мета мовного акту (Вольф, 1985: 196).

Наприклад,

(12) Bob Dylan rebuked (by his neighbours - прім.Н.С.) for foil-smelling toilet (The Star, 25.03.2009)

Вираз негативної оцінки за поведінку, що не відповідає певному стандарту, в газетному заголовку експлікується за допомогою дієслова rebuke і фрази foil-smelling.

Дієслова, що позначають оцінне дію, можуть вводити пряму мову

(13) «Meaningless Killings in the Amparai - Batticaloa districts should be stopped forthwith» admonishes V. Anandasangaree, President of the Tamil United Liberation Front and the veteran Tamil politician (Asian Tribune, 24.03.2009)

і приводитися без неї,

(14) The teacher admonish...


Назад | сторінка 5 з 20 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Дослідження мовного акту заперечення і його застосування
  • Реферат на тему: Дослідженню мовного акту компліменту в англомовному дискурсі
  • Реферат на тему: Функціонування мовного акту компліменту в англійській лінгвокультуре
  • Реферат на тему: Дослідження точності оцінки функції дожиття за допомогою оцінки Каплана-Мей ...
  • Реферат на тему: Нелінійне подання інформації, гіпертекст і його використання в комунікації ...