розглянутими вище ознаками можна охарактеризувати кожну форму.
Схема характеристики форми виховної роботи:
) назву,
) тривалість проведення,
) попередня підготовка або експромтна проведення,
) кількість учасників,
) хто організовує діяльність,
) характер впливу педагога,
) результат спільної діяльності [4, с.34].
Роблячи спроби класифікувати форми виховної роботи, слід також мати на увазі, що існує таке явище, як взаимопереход форм з одного типу в інший. Так, наприклад, екскурсія або конкурс, що розглядаються частіше як захід, можуть стати колективним творчою справою, якщо ці форми будуть розроблені і проведені самими дітьми.
1.2 Особливості виховної роботи по залученню ненецьких дітей до традиційної культури в умовах інтернату
Частина шкіл-інтернатів перетворена в інноваційно-експериментальні національні школи, програми яких дозволяють учням освоювати традиційні види діяльності корінних нечисленних народів півночі. В якості регіонального компоненту в шкільні програми вводяться рідна мова, історія та культура народів Півночі, декоративно-прикладне мистецтво, мисливствознавство, рибальство, національні ремесла, звірівництво, оленярство, національні види спорту. Навчальний матеріал пов'язаний з національним побутом, світом тварин, із середовищем проживання ненців. Фізичне виховання ведеться за програмою, яка найбільшою мірою враховує індивідуальні психомоторні особливості дітей, їхні етнічний менталітет. У школі учні вивчають історію своєї родини, свого роду. Духовна і матеріальна культура народу пізнається в рамках еколого географічних експедицій за участю школярів.
У подібному інноваційно-експериментальному режимі працюють багато шкіл - інтернати Ямало-Ненецького автономного округу (далі ЯНАО). У їхніх педагогічних колективах накопичений досвід розробки програм, методичних рекомендацій щодо вивчення циклу етнічних дисциплін, створенню умов для залучення ненецьких дітей до рідної культури, традицій і способу життя. Колективи учнів і вчителів відроджують культуру свого народу в умовах частково втрачених етносфери та етно-простору, створюють промислові угіддя для освоєння традиційних ремесел [3, с.61].
Наприклад, Антіпаютінская школа-інтернат, Тазовского району. Тут розроблені програми, спрямовані на підтримку балансу «Людина - природа» з урахуванням особливостей соціуму села, введені нові дисципліни. Варіативна частина навчального плану розширена шляхом включення до нього рідної мови, історії культури народів Півночі, мисливствознавства та рибальства, декоративно-прикладного мистецтва, а також національних видів спорту. У школі-інтернаті працює центр соціально-психологічної підтримки учнів та їх батьків, кабінет психологічного розвантаження, створено банк даних про дітей з прикордонним станом. Пріоритетним напрямком у діяльності школи-інтернату є турбота про здоров'я дитини. Фізичне виховання в школі ведеться за програмою, яка найбільшою мірою враховує психомоторні національні особливості дітей, їх етнічний менталітет. Навчальний матеріал з фізичного виховання пов'язаний з побутом, світом тварин, безпосередньо із середовищем проживання ненців.
Вже з 1 класу учні школи долучаються до традиційних ремесел, мистецтву свого народу. Програма трудового навчання в початковій школі включає плетіння бісером, роботу з хутром і тканиною. На уроках образотворчого мистецтва діти знайомляться з орнаментами ненців, вчаться бачити і зображати на папері, в пластиліні рідну природу, тваринний світ, побут свого народу.
У V-IX класах дівчинки продовжують вивчати декоративно-прикладне мистецтво, осягаючи особливості оформлення одягу, взуття, головних уборів, начиння, знарядь праці, виготовлення національної ляльки і сучасних видів плетіння з бісеру. Роботи учнів з бісеру виставляються на районних, окружних і всеросійських виставках. В рамках курсу «Мисливствознавство і рибальство» учні V-IX класів набувають вміння та навички традиційних видів промислу. При школі відкрито філію ПТУ, в якому діти набувають початкові професійні знання, навички та вміння за спеціальностями промисловика, майстри пошиття національного одягу, швачки, водія, майстри по столярному і слюсарній справі [5, с.90].
В даний час в програму освіти народностей Півночі вводиться нове зміст, що відповідає потреби національної спільноти у забезпеченні формування особистісного та етнічної самосвідомості на певних, спеціально розроблених підставах. Зокрема, в інваріантну і варіативну частини навчального базисного плану національно регіонального компоненту включаються такі освітні області, як суспільствознавство, філологія, мистецтво, природ...