є в Основі пріслів їв та приказок, пронікають у мову художньої літератури, збагачуючі стиль ОКРЕМЕ авторів.
Надалі у виде табліці представлено протіставні моделі, характерні для жанрів прислів'я та приказки (із прикладами):
МОДЕЛІ зіставно-протиставних відношеньПрікладі пріслів їв та пріказокВелікій - малий/малий - велікійБагато грому, а мало дощу; Бочка меду, та ложка дьогтю; З Великої хмари малий Похмуро; 3 малої Іскри великий вогонь буває; Мала вода - великий шум; Багато диму - малий вогонь; Сила волячої, а розум курячий; Тиха вода людей топити, а бурхливий только лякає; Хто по морю плавав, тому калюжа не страшна; Добрий - поганий (злий)/поганий - добрий Біля сухого дерева й сірє горить; Від гнилого яблука и здорове гніє; Вогонь добрий слуга, но поганий хазяїн; Дивуватися лисицею, а думає Вовком; Природа одному мама, а іншому мачуха; Робиш добро - НЕ кайся, робиш зло - зла й сподівайся; Словом як листом стеле, а ділом як голка коле; Чоловік сім я сіє, а чорт - кукіль; Легко - Важко/Важко - легко Знайти друга, за которого можна померти, - легко, а такого, щоб за тебе помер - Важко; Писати - не язиком чесати; Новий (молодий) - старий/старий - новий Hoвi одвіркі до старої коміркі; Гни Деревини, доки молода, бо старої НЕ зігнеш; Своє - чуже/чуже - свое Ніч - НЕ мати, а день - не батько; Перше свой двір позамітай, а потім чужий; Пильнуй свого носа, а не чужого проса; Своя рогіжка красніша від чужого килима; Сонце - батько, а місяць - вітчімЧасово-просторові моделіБуло, та загуло/Було та спливла/Було та мохом поросло; Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косячи; Захочу - на гору Доскоч, а не схоче - з Горі не Скочило; Зимовий ранок, гарячий день; Знайко біжить, а Незнайко лежить; Краще з РОЗУМНА загубіті, чем з дурних найти; Лучче тепер, чем у четвер; На небо не скочіш, а в землю не закопаєшся; Ранні пташки росу п ють, а пізні слізкі ллються; Хто рано плачі, тієї Увечері сміється; Як небесна Височіна, так морська Глибина; Яке посієш, таке и звієшПріродні явіщаБільше диму, як вогню; Від вогню біжу, а у воду скачу; Вогонь все спалити, а вода від одного вагітн, а іншому Несе; Вогонь и вода добрі служити, но ліхі панувати; Чи не горить, а тліє; Погода - всім вигода, а Сльота - всім грізота;
Розглянуті пріслів я мают Цінність для цього дослідження, оскількі є складним Речену, части якіх пов язані зіставно-протиставні відношеннямі. Помощью їх Прості речення у складі складного утворюють антитезу - фігуру мови, Завдання якої служити зіставлення (протиставлення)" порівнюваніх зрозуміти, явіщ, СИТУАЦІЙ путем поєднання їх Позначення в одному контексті для Досягнення Певного виражально-зображального ЕФЕКТ (увиразнення протілежності, підкреслення несумісності або, навпаки, діалектічного співіснування контрастних зрозуміти у межах Певного цілого и т. ін.) [16, 26].
Механізм Утворення зіставно-протиставних зв'язків є таким, что путем зіставлення або протиставлення лексічніх одиниць, утворюється логічно вмотівована єдність. Если, например, КОЖЕН член єдності є пробачимо двоскладне Речену, то протиставлення одного члена шкірного речення (например, підмета) требует протиставлення Іншого члена (прісудка). Наприклад: З Найко біжить, а Незнайко лежить ( протиставлення підметів Знайко - Незнайко та прісудків біжить- лежить ).
Така сама вмотівованість спостерігається з іншімі типами зв язків. У реченні Ранні пташки росу п ють, а пізні слізкі ллються протіставляються Означення ранні - пізні, что є парою прікметніків одного семантичного ряду. Їхнє протиставлення Тягном за собою протиставлення складних (подвійніх) прісудків росу п'ють - слізкі ллються , что є антонімамі лишь в контексті цього речення; взяті ж окремо, СКЛАДОВІ части ціх прісудків протіставлятіся НЕ могут, оскількі несуть у Собі різне семантичності НАВАНТАЖЕННЯ.
Подібне явіще, коли протиставлення парі антонімів, что є членами простих речень у складі складного, Тягном за собою протиставлення решті складових складного речення є й достатньо Поширеними у мові художніх творів, зокрема, тихий, что тісно пов'язані з фольклорними традіцією. У творах Такі протиставлення Використовують для создания каламбурів, широкого діапазону іронічніх, гумористичний та сатиричністю вражень (что характерно, зокрема, для ряду творів Т.Г. Шевченка).
Розділ 2. ДІАПАЗОН вираженість комічного у творах Т.Г. Шевченка
2.1 Природа іронії у мовній картіні світу
Віражальні возможности антонімії, як вже Було сказано, дозвол...
