лімату встановлено, що робота і кар'єра мають для них найбільше значення поряд з особистим життям, здоров'ям, повноцінним дозвіллям. Одним словом, задоволеність працею є, перш за все, соціальна задоволеність, найважливіший показник якості життя індивідів, груп, населення, нації [34]. Задоволеність працею, відбиваючи соціальну сторону трудової діяльності, пов'язана з рядом таких важливих економічних показників роботи трудових колективів, як використання робочого часу, інтенсивність і продуктивність праці, плинність кадрів, умови праці та ін Існує прямий зв'язок між розміром заробітної плати та рівнем задоволеності працею, а також рівнем трудової активності. Рівень загальної задоволеності працею в значній мірі визначається задоволеністю заробітною платою. Окрім соціально-економічних факторів, на задоволеність працею діють і інші фактори, в тому числі демографічні, географічні, зовнішньополітичні [20]. Задоволеність працею має функціонально-виробничу значимість. Вона впливає на кількісні та якісні результати роботи, терміновість і точність виконання завдань, обов'язковість щодо інших людей. Ставлення до праці може грунтуватися на самооцінці працівником своїх ділових якостей і показників. При цьому самозадоволеність і самонеудовлетворенность можуть позитивно і негативно впливати на роботу залежно від конкретного випадку [6]. Знання стану задоволеності працею, особливо в умовах переходу до багатоукладної економіки, є необхідним для керівників господарських і громадських організацій всіх рівнів. Турбота роботодавця про задоволеності людей їх працею визначає деякі суттєві типи управлінської поведінки, трудових відносин взагалі. Роботодавець часто скептично ставиться до виробничо-економічному ефекту всяких заходів по гуманізації праці і вважає їх фінансування нераціональним. Кошти на ці цілі зазвичай витрачаються під тиском профспілок, правових інстанцій або мас (Працівників). Це відбувається через непорозуміння важливості та значущості для виробничої сфери такого показника, як В«задоволеність працеюВ» [27]. p>
Глава 2 .
Критерії задоволеності працею у педагогів корекційної школи в залежності від стажу роботи 2.1 Програма дослідження
Дослідження проводилося з двома групами по 15 осіб у кожній групі. Першу групу складають педагоги зі стажем педагогічної діяльності від 2 до 7 років. Другу групу складають педагоги зі стажем педагогічної діяльності від 8 до 15 років. Всі педагоги працюють у корекційній школі-інтернаті і мають вищу або незакінчена вища педагогічна освіта. p> Дослідження проводилося за допомогою двох методик: В«Оцінка емоційно - діяльнісної адаптивностіВ», В«Інтегральна задоволеність працеюВ». p> Методика В«Інтегральна задоволеність працею В»дозволяє оцінити не тільки загальну задоволеність своєю працею, але й оцінити її складові. Інтегративним показником, відбиваючим благополуччя/неблагополуччя особистості в колективі, є задоволеність працею, яка містить оцінки інтересу до виконуваної роботи, задоволеності взаєминами з співробітниками і з керівництвом, рівень домагань у професійній діяльності, задоволеність умовами, організацією праці, перевагу виконуваної Рабат високому заробітку, професійна відповідальність.
За допомогою методики В«Оцінка емоційно - діяльнісної адаптивностіВ» можна виявити високий, середній, низький і дуже низький рівні емоційно - діяльнісної адаптивності у педагогів.
2.2 Результати діагностики задоволеності працею у педагогів корекційної школи з малим і великим стажем педагогічної діяльності
Виявивши педагогів з різним стажем педагогічної діяльності, ми можемо розділити їх на групи (Див. Табл.1.). br/>
Таблиця 1 - Групи випробовуваних за стажем педагогічної діяльності
1 група
2 група
випробовувані
Стаж педагогічної діяльності
випробовувані
Стаж педагогічної діяльності
ВМА
2
ГМВ
8
МАА
5
ГВА
12
ФІД
4
Кею
10
БДС
3
ГОВ
10
СВБ
3
МТВ
9
ІОЮ
5
чее
8
<...