, наприклад:
an exact algorithm? точний алгоритм;
a simple form? проста форма;
заміни придаткових пропозицій причетними або інфінітівнимі конструкціями, наприклад:
a high branching factor causing a significant computational load? високий коефіцієнт розгалуження, що викликає значну обчислювальну навантаження.
intersections to spread out over several bins and be missed? перетину, що поширюються на кілька кліток і викликають помилки.
фраз з приводами, наприклад: linear track model can not account for changes in velocity? лінійна модель траси не може враховувати зміну швидкості [Поспєлова 2012: 13].
1.3 Різновиди текстів наукового стилю
Основними джерелами наукової інформації є численні періодичні видання, опубліковані в англомовних країнах майже по всіх галузях науки і науковими напрямками, а також видання, узагальнюючі досвід роботи фахівців різних наукових товариств. До такої періодиці відносяться насамперед наукові журнали, доповіді науково-дослідних установ, оглядові статті, бюлетені тощо. Д. [Айзенкоп +2003: 55].
Існує кілька різновидів наукового стилю.
1. Власне науковий (монографія, дисертація, наукова стаття, доповідь). . Науково-популярний (лекція, стаття, нарис). Даний подстиль наукового стилю реалізує додаткову функцію - «переклад» спеціальної наукової інформації на мову неспеціального знання, тим самим відбувається популяризація наукових знань для широкої аудиторії [Кожина 2006: 236].
. Навчально-науковий (підручник, методичний посібник, лекція, конспект).
. Науково-діловий (технічна документація, повідомлення про випробування, інструкції для підприємства).
. Науково-інформативний (патентне опис, реферат, анотація, тези).
. Науково-довідковий (словник, енциклопедія, довідник, каталог).
Науковий стиль реалізується у великих і малих жанрах. До перших належать: монографія (індивідуальна і колективна), дисертація, енциклопедія, словник, довідник, підручник, навчальний посібник. До других - стаття в періодичному або неперіодичному виданні, реферат, тези, анотація та ін. Малі жанри виділяються не тільки за кількісною ознакою. Зазвичай вони не володіють отдельностью: статті, реферати, тези поміщаються в журналах та збірниках. У великих жанрах, наприклад, в підручнику, сусідні частини підпорядковані цілому, навіть при різному авторство, тобто пов'язані як логіко-смисловий, так і зовнішньої лінійної зв'язком.
Відомі різні класифікації жанрів наукового стилю. Залежно від ступеня узагальнення наукових відомостей виділяються первинні наукові твори і вторинні. Цільове призначення первинних жанрів наукового стилю полягає у викладі первинних наукових відомостей, одержуваних у процесі досліджень. На відміну від них, вторинні наукові твори інформують тільки про кінцевих результатах досліджень, отриманих в процесі аналітико-синтетичної переробки первинних наукових текстів.
Можна виділити наступні первинні жанри наукової прози: монографія, довідник, журнальна стаття, рецензія, підручник, лекція, доповідь, дисертація, науковий звіт. До вторинних текстів, тобто до текстів, складеним на основі вже наявних, відносяться: реферат, автореферат, конспект, тези, анотація. При підготовці вторинних текстів відбувається згортання інформації з метою скорочення обсягу тексту [Кожина 2006: 57-58].
Слід дати характеристику деяким з названих жанрів наукового стилю.
Монографія lt; # justify gt; 2. Лінгвостилістичні особливості текстів наукового стилю
. 1 Лексичні особливості текстів наукового стилю
Однією з найбільш характерних рис наукового стилю є вибір лексики. Відбір лексики підпорядковується однієї основної задачі: адекватно донести до читача описується явище в різноманітті ознак, що характеризують це явище.
Образність, як правило, не властива науковому стилю. Тому рідко можна зустріти метафори, метонімії, гіперболи, порівняння та інші засоби створення образності. Однак це не означає, що в наукових творах взагалі не зустрічається образна мова. На відміну від стилю ділових документів, де образність виключається як явище, що порушує стиль, і на відміну від стилю художнього мовлення, в якому образність стає найбільш характерною ознакою, в стилі наукової прози образність - це засіб прояву індивідуальної манери викладу.
Лексика наукової мови ділиться на три основних шару. Насамперед, це найзагальніші, основні слова, тобто ті слова, які володіють максимальною частотністю і без яких не може будуватися взагалі ...
