б життя.
Можна відзначити, що велику роль у дискурсі рецепта приділяють стислості описів. Захаращення тексту вступними конструкціями, причетними оборотами і зайвими визначеннями веде до того, що читач заплутується і йому важко орієнтуватися, а це може спричинити помилку і спад інтересу і попиту до рецептів даного автора. Ми помітили в ході аналізу матеріалу дослідження, що кулінарні опису в журналах та інтернеті пишуться розмовною мовою. Це допустимо в силу того, що рецепти в інтернеті пишуться часто непрофесіоналами, які просто викладають свої думки. У журналах такий стиль оповіді може бути пояснений залученням читача за допомогою створення невимушеної атмосфери шляхом відсутності складних комунікативних конструкцій. Так само можна відзначити, що автори рецептів не використовують літературний і офіційний стилі викладу.
Характерними рисами дискурсу рецепта, який можна спостерігати по телебаченню, є стислість оповіді зважаючи на малу кількість ефірного часу та високою інформативністю при рідкісному відхиленні від теми [26].
Підсумовуючи все вищесказане, можна відзначити, що дискурс рецепта максимально інформативний при мінімальній кількості використовуваного лексичного матеріалу. Описи точні, дотримується стислість. Стиль може варіюватися, але в основному використовується нейтральний розмовний стиль. Зроблені висновки актуальні для російсько- та англомовного дискурсу рецепта.
1.3 Підходи до розгляду кулінарного рецепта
У цій роботі ми аналізуємо дискурс кулінарного рецепта з боку нижчезазначених дослідних перспектив, розглянемо відмінність російськомовного та англомовного рецепта та особливості кожного з них окремо.
Так як рецепт - це дискурс, який є текстом, поміщеним у певну ситуацію, то можна підходити до його розгляду як до розгляду тексту [14].
Існують декілька підходів до вивчення тексту:
лінгвоцентріческій (аспект співвіднесеності мова - текст );
текстоцентріческій (текст як автономне структурно-смислове ціле поза співвіднесеності з учасниками літературної комунікації);
антропоцентричний (аспект співвіднесеності автор - текст - читач );
когнітивний (аспект співвіднесеності автор - текст - внетекстовом діяльність ) [17].
Звідси випливає, що кулінарний дискурс можна розглядати, приділяючи увагу мові, на якому він ведеться, як структурне ціле.
Для вивчення тексту рецепта як дискурсу ми проаналізуємо його з боку підходів до вивчення дискурсу: теорія мовних актів, логіко-прагматична теорія комунікації, Конверсаціонний аналіз, лінгвістичний аналіз діалогу, лінгвістичний дискурс-аналіз, лінгвістика тексту і граматика дискурсу, критичний дискурс-аналіз, соціолінгвістичний аналіз варіативності, інтерактивна соціолінгвістика, етнографія комунікації, моделі репрезентації дискурсу в теорії штучного інтелекту, когнітивні і психолингвистические моделі обробки і розуміння дискурсу, типологічний дискурс-аналіз [19].
Розгляд дискурсу кулінарного рецепта з погляду теорії мовних актів допомагає роз'яснити моменти взаємодії відправника і одержувача.
Відповідно до теорії конверсаціонного аналізу, дискурс кулінарного рецепта може розглядатися як діалог автора і читача.
За допомогою вивчення кулінарного рецепта як дискурсу і як тексту можна виділити особливості, властиві кожному з них і більш докладно на них зупинитися.
Ми будемо аналізувати кулінарний дискурс, керуючись положеннями теорії мовних актів, логіко-прагматичної теорії комунікації та лінгвістичного дискурс-аналізу.
2. Організація російськомовного дискурсу кулінарного рецепта
Розглянемо російськомовний дискурс кулінарного рецепта і систему його організації, яка включає спосіб побудови тексту кулінарного рецепта і включає в себе кілька підпунктів, що дозволяють отримати цілісне логічне єдність, внаслідок чого у нас виходить повноцінний рецепт, який являє собою логічний , послідовний і завершений за змістом текст.
Кулінарний дискурс увазі фактичне виклад і чітке розділення інформації, що вимагає наявність певної структури дискурсу. Для цього кожна пропозиція має бути вибудовано в смисловій синхронізації з попереднім, а оповідання вибудовуватися лінійно, тобто якщо якесь із пропозицій буде вилучено зі свого місця в тексті і поміщено в будь-яке інше, смислова цілісність буде порушена. Інформаційне навантаження в тому випадку не зміниться, але постраждає розуміння читача, що спричинить за собою комунікативну невдачу. Завдяки лінійності оповіді досягається однозначність трактування смислового контексту, тобто...