менниками). Синтаксичні ж функції фразеологізму (як і його співвіднесеність з частинами мови) визначаються в цілому, вони єдині для всіх його компонентів.
Подібність вільного словосполучення і фразеологізму лише формальне - обидва складаються зі слів, перше - з повнозначних, з різними типами значень, друге має на складі десемантізірованних слова, які створюють в цілому завжди експресивне, а підчас метафорично образне значення. У другій одиниці - це вже не власне слова, а компоненти.
Отже, зіставлення зі словом і вільним словосполученням дозволяє виділити основні ознаки фразеологізмів:
) наявність особливого, цілісного фразеологічного значення;
) сталість відтворення одного і того ж компонентного складу;
) експресивність і метафоричність в семантиці.
Решта ознаки - раздельнооформленность; наявність двох і більше логічних наголосів: контекстуальна обумовленість вживання; повна (або часткова) неможливість послівного перекладу на інші мови і т. д. - менш істотні, хоча і вони необхідні для характеристики фразеологічних одиниць. Отже, виявлення основних, а також додаткових, так званих факультативних розпізнавальних ознак дає можливість визначити фразеологізм як таке семантично нерозкладне словосполучення, якому властиві постійність особливого цілісного значення, компонентного складу, граматичних категорій та експресії. Даного визначення ми і будемо дотримуватися в нашій роботі.
. 3 Класифікація російських фразеологізмів
. 3.1 Класифікація з погляду синтаксичної структури
В якості відтворюваних мовних одиниць фразеологічні звороти завжди виступають як структурне ціле складеного характеру, що складається з різних за своїми морфологічними властивостями слів, що знаходяться між собою в різних синтаксичних відношеннях. За структурою фразеологізми прийнято розділяти на три групи:
ФЕ-словоформи представлені формами слова: не до душі, не горить, ні на йоту;
ФЕ-словосполучення конструктивно нічим не відрізняються від вільного словосполучення і являють собою одиниці номинативного характеру, які виступають в ролі окремих членів речення: опудало горохове, бабине літо, гусак лапчастий;
Фразеологізми-словосполучення є, як і слова, одиниці номинативного характеру і виступають в ролі окремих членів речення. Конструктивно вони нічим не відрізняються від вільних словосполучень і представляють наступні структурні моделі:
) іменник з прикметником (займенником, порядковим числівником): опудало горохове, бабине літо, абсолютний нуль, гусак лапчастий, біла пляма, друга молодість, мишача метушня, перші кроки, вічне місто, жіноча стать і ін.;
іменник в називному відмінку з іменником в родовому відмінку: слуга народу, квіти життя, подруга життя, голуб миру, узи дружби, борошна слова та ін.;
іменник в називному відмінку з прийменниково-відмінкової формою іменника: путівка в життя, кров за кров, нуль без палички, море по коліно, голова на плечах, ніж у спину, крок за кроком;
прийменниково-відмінкова форма іменника з іменником у родовому відмінку: в поті чола, до коренів волосся, на вагу золота, у розквіті років, в порядку речей, на злобу дня;
поєднання прийменниково-відмінкових форм іменників: від зорі до зорі, з місця в кар'єр, з хвилини на хвилину, віч-на-віч, з корабля на бал, з голови до п'ят;
прийменниково-відмінкова форма іменника з прикметником: за довгим рублем, за милу душу, в їжакових рукавицях, від доброго серця, до сивого волосся, до гробової дошки;
дієслово з іменником: тягнути лямку, стерти в порошок, плисти за течією, намилити шию, пом'янути добром, пяліть очі, перемивати кісточки;
дієслово з прилеглим наріччям: летіти стрілою, бачити наскрізь, потрапити в халепу, вивернути навиворіт;
дієприслівник з керованим іменником: служив руки, засукавши рукава, згнітивши серце, поклавши руку на серце;
конструкції з займенниками: ні з того ні з сього, ні те ні її, все і вся, ваша (наша, твоя) взяла;
конструкції з сочінітельнимі і підрядними спілками: і в хвіст і в гриву, судити так рядити, якби та якби, ні бе ні ме, то густо то пусто, як гірка редька, дешево і сердито, хоч би хни, хоч он біжи, хоч караул кричи, хоч конем грай, хоч вовком вий та ін.;
) конструкції із запереченням: піймавши облизня, не від світу цього, ні в зуб ногою, ні в одному оці, не до ночі будь сказано, не по зубах [20, с. 336-338].
ФЕ-пропозиції вживаються самостійно або в складі іншого пропозиції: земл...
