іти для підсілення віразності. Основне призначення антитези Полягає, з одного боці, в тому, щоб Яскрава протіставіті Різні за своими якости та властівостямі сутності або протілежні вияви однієї ї тієї ж сутності, а з іншого, - щоб уточніті їх принципова різніцю, Зробі їх семантичності фокусом фрази:
Ті, світе ясний? Темнота нічна!
Зірки і люди! Чім ві всі тепер?
Чім я тепер? О, чом не пив бездушний?
Чом не тієї камінь, не вода, що не лід?
(«Не надійся Нічого»)
Таж де хліб родити має поле,
Мусіть плуг квітки з корінням рвати.
(«Я не скаржуся на тобі, доле ...»)
Антитеза за своим характером может буті нерозгорнутою и Розгорнутим. Перша - це просто протиставлення парі або декількох пар антонімів; у второй - антонімічні слова отримуються додаткові визначення, їх Зміст, характеристика розкріваються, розгортаються семантично помощью других слів (у тому чіслі антонімів).
Зустрічаємо у Франка и структурно складних антитезу, у Якій протіставляються НЕ ОКРЕМІ слова, что утворюють антонімічні парі, а цілий ряд відповідно протилежних слів, Які складають Одне ціле и відповідають одному образу:
Неначе блискавка ярка,
Що зразу сліпіть очі,
Що враз и тішіть, и Лякать,
Ніч Робить з дня, день з ночі, -
Отак для мене БУВ твій вид
І розкішшю й ударом ...
(«Я не тобі люблю, о ні ...»)
протиставлення змісту позначається тут не одним окремим, а двома залежних словами. Відбувається Ніби уточнення Поняття тішіть - Лякать другою антонімічною парою розкіш - удар. Складено антитеза підсілює експресію тексту, допомагає Розкрити суперечліву Сутність явіща.
Антитеза у І.Франка может відзначатіся різнім контрастність протиставлення. У наведенні Уривки антонімічні парі Ніби віключають один одну, а в Наступний випадка протиставлення не так різко вираженій и зіставлення протилежних дозволяє авторові Стислий и виразности Сказати про всеохопність явіща:
Чім я тепер? О, чом не пив бездушний?
Чом не тієї камінь, не вода, що не лід?
(«Не надійся Нічого»)
Цей фрагмент поетичного твору побудованій на протіставленні антонімів. У Першому рядку сконцентровано мету: Чім я тепер? Raquo ;. А в Наступний рядках помощью контрастів в автор конкретізує: пив, камінь, вода, лід.
Відзначімо, что вживанию слів, Які утворюють антитезу, Завдяк особливому контексту может віступаті у поета як засіб реализации їх експресивності-переносного значення:
Нерідко у Франка цілі поетичні твори або їх фрагменти побудовані на протіставленні антонімів (антітезі), у тому чіслі й контекстуальних:
У ненависть зстілася любов,
Змінялась радість в темний сум,
І щоб фарбувати не бачив розум,
І Щоби вуст цурався сміх,
І от повік бі сон відбіг,
Тюрма б весь зробівся світ
І влоні мами гинув бі плід -
І сей проклін, душе моя,
Хотів на тобі кинути я
За насміх твій, за весь твій чар,
За тієї болючий найпроклятішою дар -
З терновий колючок букет.
(«Я Хтів життю Кінець Зробі»)
У цьом фрагменті концентровано, Стислий Розкрити сенс життя закоханої людини. Співає назіває протілежні точки среди видів явіщ и тім віражає родового значення з більш високим ступенів абстракції.
творити І. Франка притаманна антитеза через градацію назв годин и просторова:
Одне лиш вічне без качана й кінця,
Живе и сильно, - се є Матерія ...
(«Душа безсмертна ...»)
Щось десь я чув учора або ніні,
Чі жид, чи єзуїт.
(«І ВІН явивши мені ...»)
Вісь тут моє щастя! Як около! Як около!
Та як же ж далеко навіки!
(«Покоїк и кухня ...»)
Якби я не дурень, что лиш в думах кісним,
Що співа и плачі, як Біль серце тисне,
Що будуще бачіть Людський и народне,
А в сучаснім блудити, як дитя голодн...
