х форм установки, вважаючи, що будь-яке виховання є перш всього виховання уваги, а відрізняються різні пологи виховання один від одного тільки характером тих установок, які повинні бути вироблені [13, C.56-57]. Завдання педагога не виклик тих чи інших реакцій самих по собі, але тільки виховання потрібних установок.
1.3 Умови формування уваги
Формування уважності починається з перших кроків малюка, продовжується в школі, інших навчальних закладах та на роботі. Воно полягає в управлінні увагою кожного індивідуума в процесі його навчальної і трудової діяльності. Залежно від мети та методів навчання застосовуються різні способи цього управління.
Якщо людина повинна засвоїти якісь знання, то дуже важливо викликати у нього мимовільну увагу. Для цього треба зацікавити його вмістом занять, тоді його увагу без будь-яких зусиль буде слідувати за кожним словом, за кожним жестом, навіть виразом обличчя навчального.
Інтерес людини буває нестійким, та й увага може коливатися незалежно від інтересу, тому навчальний повинен направляти його увагу на головне "зверніть увагу на ...", "дивіться сюди", "Уважно придивіться до ...". Власне так і здійснюється управління увагою людини.
Крім безпосереднього управління увагою людини в початку навчання яким-небудь новим для нього видах діяльності, також необхідно створювати умови, які сприяли б формуванню уваги. Для цього необхідно:
1) щоб людина могла працювати в будь-яких умовах, не звертаючи уваги на відволікаючі моменти, необхідно вправляти у нього довільне увагу,
2) формувати послепроизвольное увагу (вміння зосередити свідомість на об'єкті, значущому та цінне). Для цього треба захоплювати його цікавою, важкою, але посильною роботою,
3) домагатися усвідомленості та відповідальності за виконувану роботу,
4) щоб увага була пов'язано з вимогами дисципліни,
5) розвивати стійкість уваги, формувати вольові якості людини,
6) формувати обсяг і розподіл уваги, щоб навчити одночасно виконувати кілька професійних дій,
7) навчити людини перемикати увагу. Він повинен виконувати вправи з переключення уваги з об'єкта на об'єкт, а також вправи по виділенню найбільш важливих об'єктів з безлічі другорядних, при цьому, не забуваючи тренувати швидкість перемикання уваги.
Кращий спосіб формування у людини уважності - це не дозволяти йому робити роботу недбало.
1.4 Особливості уваги в старшому шкільному віці
У ранній юності завершується підготовка до самостійного життя людини, формування цінностей, світогляду, вибір професійної діяльності та затвердження цивільної значущості особи. В результаті і під впливом цих соціально-особистісних чинників перебудовується вся система відносин юнака з оточуючими його людьми і змінюється його ставлення до самого собі. Через цієї соціальної позиції змінюється його ставлення до школи, до суспільно корисної діяльності та навчанні, встановлюється певний взаємозв'язок між інтересами майбутньої професії, навчальними інтересами і мотивами поведінки.
У юнацтві виділяють дві фази: одна на кордоні з дитинством - рання юність (15-16років), інша - на кордоні зі зрілістю - старший юнацький вік (20-21год), яку можна розглядати в якості початкової ланки зрілості. Для першої фази юності характерна підготовка до самостійного життєвому шляху (накопичення необхідних знань, умінь пошуки, пов'язані з вибором професії, придбання тих чи інших якостей особистості і т.д.). Для другий - участь у продуктивній праці та використання придбаних професійних умінь і навичок, знань, прагнення до подальшого вдосконалення майстерності і моральних якостей своєї особистості.
Підліток може добре концентрувати увагу в значущої для нього діяльності: у спорті, де він може домогтися високих результатів, в трудової діяльності, де він часто проявляє диво в умінні зосередитися і виконати тонку роботу, в спілкуванні, де його спостережливість може змагатися з спостережливістю дорослих, у яких вона є професійною якістю. Увага підлітка стає добре керованим, контрольованим процесом і захоплюючій діяльністю.
У школі на уроках увагу підлітків потребує підтримки - довга, довга навчальна діяльність надихає підлітка на підтримку довільної уваги. З метою підтримання мимовільної уваги і організації довільного можна використовувати емоційні чинники, пізнавальні інтереси, а також постійну готовність підлітка скористатися нагодою і затвердити себе серед однолітків у зручній для цього ситуації.
Звичайно, тут мова йде про потенційні можливості і про апофеозі уваги в окремі, значущі для самолюбства підлітка моменти його життя.
Водночас ті ж отроки можуть впасти в стан глибокого стомлення, коли увага, здається, зовсім зникає зі складу пізнавальних процесів. Він сидить, якщо можна - лежить з напівзакритими очима і знаходиться в стані повної прострації, в стані легкого гнобл...