, бірюза, башмак, повсть, родзинки, облямівка, каблук, кинджал, кайдани, капкан, локшина, мечеть, нафту, сарана, скриня, сазан, сарай, таз, тарган, тулуп, туман, урюк, праска, хурма, чалма, валізу, горище, чавун, штани, шашлик, яр, яшма;
- китайського мову: женьшень (RГ©nshД“n) лікарська рослина, кунфу (gЕЌngfu) вид бойових мистецтв, феншуй (FД“ngshuЗђ) геомантія, чай (chГЎyГЁ) чайний лист;
- японської мови: аніме-японська анімація; васабі - Японський хрін, приправа, використовувана в японській кухні; бонсай - Мистецтво вирощування точної копії справжнього дерева в мініатюрі; гейша - дівчина, развлекающая своїх гостей танцем, співом, веденням чайної церемонії, бесідою; д # "#" title = Дзюдо> зюдо - сучасне японське бойове мистецтво; ікебана - Композиція із зрізаних квітів, пагонів у спеціальних посудинах; кімоно - Традиційний одяг в Японії; нецке - Мініатюрна скульптура, твір японського декоративно-прикладного мистецтва, представляє собою невеликий різьблений брелок; орігамі - Стародавнє мистецтво складання фігурок з паперу; судоку - Головоломка-пазл з числами; сумо - вид єдиноборства; суші - страва традиційної японської кухні, приготовлене з рису і морепродуктів; харакірі - Ритуальне самогубство шляхом вспариванія живота.
Як же визначити є те чи інше слово іншомовним чи ні. Незважаючи на те, що іншомовне слово передається засобами мови, що запозичить і набуває самостійне значення, в його зовнішності нерідко зберігається "іноземність" - фонетичні, морфологічні ознаки, не характерні для російської мови. Існують такі риси звукового вигляду слів, які належать не до якоїсь окремій групі (німецької, англійської, тюрського, і т.д.), а взагалі характеризують слово як іншомовне (або запозичене).
Ось деякі ознаки запозичених слів:
1. Початковий В«аВ» майже завжди свідчить про неросійського походження слова: абажур, алмаз, анкета, анкета, астра і ін Споконвічно російські слова з початковим В«аВ» - рідкість. Це деякі службові слова, вигуки (і слова, утворені від вигуків): а, ах, ага, ай, ойкнути, аукатися і небагато інші. 2. Наявність у слові літери В«фВ» - яскрава іншомовна риса. За винятком небагатьох междометних і звуконаслідувальний слів (фу, уф, фиркати), слова з буквою В«фВ» запозичені: лютий, кафе, факт, графіка, ліхтар, форма, софа, кефір, шафа, рима, фокус, графин, фільм і ін
3. Поєднання В«кеВ», В«геВ», В«хеВ» в ракета, кедр, герб, герой, схема, трахея. На стику основи і закінчення (але не в корені) поєднання В«кеВ», В«геВ», В«хеВ», звичайно, бувають і в незапозичених словах: руці, піску, рядку, дорозі, яру, невістки, мусі, сміху. 4. Зяяння (Сусідство двох і більше голосних) в коренях слів: поет, дуель, какао, аут, дієта, баул, караул, ореол, театр та ін На стику морфем (наприклад, приставки і кореня) такі поєднання можливі й у російських за походженням словах: тому, наука, неук, заахать, поахать, привчити і т.п.
5. Деякі сполучення приголосних: анекдот, іспит, рюкзак, зигзаг і т.д. 6. Буква "е" зустрічається виключно в запозичених словах: ера, епоха, поверх, еволюція, елемент, луна, пер, етика, алое, каное та ін У незапозичених словах В«еВ» зустрічається рідко - в словах междометного і местоименного характеру: е, ех, цей, такий собі, тому й т.п. p> 7. Сполучення "кюВ», В«пюВ», В«бюВ», В«ВюВ», В«кюВ», В«мюВ» та ін: пюре, купюра, бюро, бюрократ, бюст, дебют і ін
8. Подвійні приголосні в корені слова: абат, колега, корозія, тунель, сума, кас, дифузія, інтермецо. p> 9. Несклоняемость іменників: кава, журі, депо, колібрі, кенгуру.
Самим надійним критерієм при визначенні запозичення слова є його фонетичний склад. Протиріччя звуків слова відомим фонетичним законам, характерним для даної мови, свідчить звичайно про чужому походження слова. Повноголосся - Наявність у словах східнослов'янських мов сполучень В«ороВ», В«опоВ», В«ереВ» між приголосними, відповідних старослов'янським В«раВ», В«лаВ», В«реВ», В«леВ», наприклад золото - злато, берег - брег, молоко - млеко. [4, с.553] Так, наприклад, російське слово брада, вживалося раніше у високій промови, поруч з основним словом борода, запозичене з старослов'янської (через церковно-слов'янська мова), тому що В«раВ» (замість очікуваного В«ороВ», наявного в природному російською слові борода) суперечить звуковому законом так званого повноголосся (Те ж саме з град - місто, страж - сторож і т. д.). p> Існують також ознаки, які не просто допомагають визначити, чи є те чи інше слово запозиченим, а й визначити, з якого саме мови воно було запозичене. Так, яскрава фонетична прикмета тюркських запозичень - сингармонізм голосних, в російській мові дає повторення однієї і тієї ж голосною у слові: сарафан, башмак, алмаз, скарбниця, наймит, балда, сазан, олівець, тарган, баклажан, балаган, курінь, каланча, капкан, барабан, кишеню, локшина, комору, аркан, башка, наждак, (повторюється а); тулуп, скриня, урюк, праска, чубук, чавун (повторюється у). Для деяки...
