Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Мовний світ сучасної української літератури

Реферат Мовний світ сучасної української літератури





титезу "печаль-радість", "Біла квітка-Чорна квітка". Таке протиставлення Глибока розкриває внутрішній, екзистенційний світ лірічного героя.

Який вірш можна творити без епітетів? Отож, епітетне слово в Системі художнього тексту Виступає І як відношення до означуваної лексічної одініці, І як відношення до загально текстового континууму. У поезії М.Федунця постійні та індивідуально-Авторські епітеті нерідко утворюють цілі ряди, співвідносні з одним домінантом, відповідно на означування Слові зосереджено кілька транспозіцій. У контексті, отже, відповідно зосереджується цілісне его сприйняттів: всміхнена гостинно (с.10), гарячі, мов черінь, дороги (с.10), пшениці промінностеблі (с.11), Проміння Русе (с.13), травенятко тонкостебле (С.19), промінь світанній (с.51) ТОЩО. Останнє словосполучення відбіває зразок творення АВТОРСЬКОГО неологізму: від іменніка світанок співає утворен неологізм, позначені прикметників "світанній". До речі, хочеться відзначіті, что среди СУЧАСНИХ українських поетів М.Федунець - найпродуктівнішій творець неологізмів. Наведемо кілька відіменніковіх дієслів: снагується, свердлують, ніткуються. Творення неологізмів від других частин мови: ніщов'я, повіспленій, журботі, мовчкома, спотікальні, безгомінно, товщ (Перехід прикметників в іменнік), на несхіть (зразок переходу прикметників у пріслівнік), скраюхатець (Зразок поєднання пріслівніка ї іменніка; автор утворен новий іменнік з двох основ), стежінні, подячнісь, "порясню йо словами" (С.187).

Мовний світ поезій М.Федунця Прикметно відбіває сонорного, музикальний ряд (водночас тут прочітується Влучна епітет, свіжа метафора): Джмель мелодія, Дзвінка криниця, сурма трівожнозвука, волають оркестри, стугонить далечінь, Біль задзвенів, гомонящей луги, відлунав Сонячно, грім грюкает, журавлів "КурловВ» в узвішші, пісня жайвора, тьохкіт солов'їв, гомін ручаїв, щебече Симфонія ТОЩО. Тут внутрішній настрій лірічного героя художнього твору передається через музічність. А музика, як відомо, відображає світ у художніх звукових образах, відбіває почуття, думання, Процеси, что переймаються психологічний світ людини, як, водночас, становлення та Розвиток зовнішнього світу. Зовнішні Чинник вплівають на духовний світ людини. Автор, мабуть, розуміє, что музика - це Перетворення ї Зіткнення узагальнення образів - емоцій, что в людській свідомості асоціюється з дінамікою псіхологічніх, СОЦІАЛЬНИХ процесів, Явища природи. Синтез музики в словесному, художньому оточенні формує естетичні Смакуй, ідеалі, розкриває емоційну чутлівість, что ее пережіває лірічній герой.

аналіз мовного світу М.Федунця, усвідомлюю, що не претендує на завершеність форму. Мовний світ поета, скажімо, может стать предметом дісертаційного Дослідження. Наша ж головна мета - показати багатство и різноманітність мовних, лексічніх одиниць, что ними вправно оперує майстер пера, наш Сучасник Микола Федунець.

Гортаючі сторінки его видань, неважко помітіті своєрідну, що не сходжу на Другие, жагу до оновлення вираженною емоційніх відтінків, до чуттєвішого показу стану душі лірічного героя. Вдаючися до новіх формотворчих ЗАСОБІВ віршування ВІН застосовує неологізмі ї підкреслено барвісті словосполучення з тим, щоб спонукаті занурітіся глибшому у підсвідомість, у йо світоспрійняття.


І теплінь снагується у грудях,

Бо у згадка Із далеких літ

ходячи, мріють и Працюють люди,

Від якіх становится щедрішім світ ...

(Із циклу "Свята світлиця").


Автор оволодів технікою творення неологізмів. Утворюючісь суфіксально-префіксальнім та префіксально-суфіксальнім способами, смороду набуваються емоційно забарвленої забарвлення, яскравіше передаються Значення Поняття, мнение. Микола Федунець поповнює Пасивні лексику іменнікамі (ніщов'я скраюхатець, хмаренятко, стріч, многотрав'я), дієсловамі (засобачуваті, кольоріє), чіслівнікамі (двієчко, трійко), пріслівнікамі (мовчкома, світанково, згінці, врозбіж) дієпрікметнікамі (мічена, знакована). Разом з тим найбільше співає любити творити неологізмі-прикметники:


Вдома гляну на Давній портрет,

Що повіспленій л ик береже. ("Про одного"). p> З глибин Джерельна

Під невгавній гамір

Нарізанім давали на-гора.

("Торф").

Завчу ВСІ спотікальні р оздоріжжя.

піду - Нічого НЕ візьму й Не кину. ("Не буде ").

Те поле встеляв тіхонебе.

то слава на прадавнім горбі. ("19 грудня, сніг ").


М.Федунець НЕ вдається до копіювання. Его поетична творчість відбіває власний стиль "вільного пера" заквітчаної молодості, що так Швидко минула, и тихоплинної, щє не прочитаного, життя. Всюди відчувається власний стиль непріміренної душі:


Схили над чістоводою гладінню

І побачу, як по моєму ОБЛИЧЧЯ

бродячому зморшкі втом.

Сонця торкне.

ЙОГО клопітліве сяйво

...


Назад | сторінка 5 з 9 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Мовний світ української поезії
  • Реферат на тему: Мовний світ Давньої української літератури
  • Реферат на тему: Мовний світ Нової української літератури
  • Реферат на тему: Внутрішній світ головного героя в романі Селінджера "Над прірвою в жит ...
  • Реферат на тему: Зміна уявлень про внутрішній світ, душі в донаучной психології