хворювань, серед яких гломерулонефрит. При всіх морфологічних формах хронічного гломерулонефриту з тією або іншою частотою зустрічається нефротичний синдром.
Було виявлено 16 випадків ліпоїдного нефроза у дорослих, у всіх клінічним проявом нефриту з'явився нефротичний синдром.
У тому випадку, якщо нами буде порушена логічна послідовність дій при диференціальної діагностики, при якій хронічний гломерулонефрит займає останній рядок в діагностичному пошуку, то процес діагностики істотно ускладниться. Це обумовлено тим, що при ряді патологічних станів гістологічна картина відповідає одному з морфологічних варіантів хронічного гломерулонефриту. Це стосується ураження нирок при системних захворюваннях сполучної тканини, пухлини, сепсисі і т.д. Тому біопсія нирки повинна виступати не в якості методу диференціальної діагностики причин гломерулопатії, а в якості методу диференціальної діагностики всередині цього діагнозу. Тобто нам зрозумілий діагноз хронічного гломерулонефриту, нас цікавить морфологічний варіант нефриту, а також ряд інших морфологічних ознак, що визначають прогноз: зокрема, стан тубулоінтерстіціа,% зморщених клубочків і т.д. Диференціальна морфологічна діагностика поза хронічного гломерулонефриту може стосуватися амілоїдозу і злоякісного гломерулонефриту, рідше - інтерстиціального нефриту (у разі нефритичного сечового осаду).
При швидкопрогресуючому гломерулонефриті нефротичний синдром частіше зустрічається в рамках змішаного варіанту перебігу захворювання в поєднанні з ерітроцітуріей та артеріальної гіпертензією. Також спостерігається поєднання з нирковою недостатністю. p> Література
1. Нефрологія. Ключі до важкого діагнозу/М.М.Батюшін - Еліста: закричу НВП В«ДжанагарВ», 2007.
2. Нефрологія. Основи діагностики/За ред. дрохв. В. П. Терентьєва. (Серія В«Медицина для Вас В».) - Ростов н/Д: Фенікс, 2003. br/>