сть. p align="justify"> У навчальному посібнику Весніна багато уваги приділено психофізіологічної адаптації.
Соціально-психологічна адаптація людини до виробничої діяльності - адаптація до найближчого соціального оточення в колективі, до традицій і неписаним нормам колективу, до стилю роботи керівників, до особливостей міжособистісних відносин, що склалися в колективі. Вона означає включення працівника в колектив як рівноправного, прийнятого всіма його членами. p align="justify"> Вона може бути пов'язана з чималими труднощами, до яких відносяться обдурені очікування швидкого успіху, обумовлені недооцінкою труднощів, важливості живого людського спілкування, практичного досвіду і переоцінкою значення теоретичних знань та інструкцій.
Фактори трудової адаптації - це умови, що впливають на перебіг, строки, темні й результати цього процесу. Серед них можна виділити як об'єктивні, так і суб'єктивні. Об'єктивні (в трудовій організації - це фактори, пов'язані з виробничим процесом) - фактори, які в меншій мірі залежать від працівника (рівень організації праці, механізації та автоматизації виробничих процесів, санітарно-гігієнічні умови праці, розмір колективу, розташування підприємства, галузева спеціалізація і т.д.).
В. Воліна вважає, що до суб'єктивних (особистісним) чинників відносяться:
соціально-демографічні характеристики працівника (стать, вік, освіта, кваліфікація, стаж роботи, соціальний стан і т.д.);
соціально-психологічні (рівень домагань, готовність трудитися, практичність, швидкість орієнтації у виробничій ситуації, здатності самоконтролю і вміння розподіляти свої рухи і дії в часі, комунікабельність і т.д.);
соціологічні (ступінь професійного інтересу, матеріальної і моральної зацікавленості в ефективності і якості праці і т.д.). p align="justify"> Ми вважаємо, що інтегрованим суб'єктивним показником успішної трудової адаптації можна вважати загальну задоволеність працівника працею, морально-психологічним кліматом в колективі. Як бачимо, в процесі виробничої адаптації не останнє місце займає особистісний потенціал працівника. Це сукупність рис і якостей працівника, які формують певний тип поведінки: впевненість в собі, товариськість, здатність до самоствердження, врівноваженість, об'єктивність і т.д. Поряд з перерахованими характеристиками важливе місце займають знання, освіта, досвід. Необхідно по-справжньому використовувати свій досвід і робити висновки на майбутнє. Зокрема, за всіма цими критеріями можна судити і про рівень адаптації. br/>
3. Програма адаптації працівників
Як зазначає В.Д. Патрушев, в програма адаптації містить наступні стадії:
Стадія ознайомлення, на якій працівник отримує інформацію про нову ситуацію в цілому, про критерії оцінки різних дій, про еталони, нормах поведінк...