фікацію шкіл менеджменту. Запропоновані ними класифікації носять, певною мірою, умовний характер. Це пояс-вується тим, що практично неможливо відбити всі відтінки різних поглядів і позицій, важко знайти один універсальний принцип, який слід покласти в основу класифікації.
В американському підручнику з управління описаний сучасний погляд на класифікацію підходів і шкіл, а також оцінено їхній реальний внесок у розвиток управлінської думки. У Нині відомі чотири найважливіших підходи, які дозволили виділити чотири школи управління, кожна з яких базується на своїх позиціях і поглядах:
Підхід з точки зору наукового Школа наукового управління
управління
Адміністративний підхід Класична (адміністративна)
школа в управлінні
Підхід з точки зору чоловіча-Школа психології і людських
ських відносин і підхід з точки відносин
зору науки про поведінку
Підхід з точки зору кількісних-Школа науки управління
ських методів (кількісна)
Потреба розробки нових методологічних підходів безпосередньо пов'язана з бурхливим розвитком бізнесу, прискоренням науково-технічного прогресу. p> Всі вищевказані школи внесли значний внесок у розвиток науки про управління.
2. ВИНИКНЕННЯ, ФОРМУВАННЯ І ЗМІСТ РІЗНИХ ШКІЛ УПРАВЛІННЯ
В
2.1. ШКОЛА НАУКОВОГО УПРАВЛІННЯ
Виникнення сучасної науки управління відноситься до початку XX в. і пов'язаний з іменами Ф. У. Тейлора, Френка і Лілії Гілбрет і Генрі Гантта . Важливою заслугою цієї школи було положення про те, що управляти можна "науково", спираючись на економічний, технічний і соціальний експеримент, а також на науковий аналіз явищ і фактів управлінського процесу та їх узагальнення.
Цей метод дослідження вперше був застосований до окремо взятому підприємству американським інженером Ф.У. Тейлором , якого слід вважати основоположником наукового управління виробництвом.
Термін В«наукове управлінняВ» вперше був запропонований в 1910 р. Л. Брайдейсом. Після смерті Тейлора це назву отримало загальне визнання стосовно до його концепції.
Метод дослідження Тейлора полягав у розчленуванні процесу фізичної праці і його організації на складові частини (праця виконавський і праця розпорядницьких) і наступному аналізі цих частин. Метою Тейлора було створення системи наукової організації праці, що базується на основі експериментальних даних і аналізі процесів фізичної праці і його організації. p> Створюючи свою систему, Тейлор НЕ обмежувався тільки питаннями раціоналізації праці робітників. Зна-ве увагу Тейлор приділяв кращому використанню виробничих фондів підприємства. Вимога ра...