ацівників, зайнятих у виробничих і невиробничих галузях суспільного виробництва, тобто власне кадрів.
Кадри - поняття одночасно збірне і багаторівневе. Збірне тому, що об'єднує працівників різних галузей діяльності, професій, спеціальностей, видів праці (господарські, наукові, медичні, викладацькі, військові). Належність працівника до тієї чи іншої галузі дає лише найбільш загальне уявлення про його положення в суспільному поділі праці, виконуваних функціях та професійних якостях.
Багаторівневе означає, що склад кадрів відображає, як структуру органів соціального управління, так і ієрархію працівників усередині підприємств установ та організацій. З цієї точки зору розрізняють такі категорії працівників , як керівники, фахівці, виконавці. Керівний персонал можна ранжувати на керівників вищої, середньої та низової ланок; фахівці можуть бути диференційовані за рівнем кваліфікації, категорійності, класності, виконавці за ознакою підпорядкованості. Ця класифікація стосується і робочих кадрів , які поділяються на робітників основного і допоміжного виробництва і мають різну кваліфікацію . Ця класифікація носить детальний характер, відображає відмінності в змісті праці і має яскраво виражений соціальний характер (різні соціальні ролі і статуси, ступеня кваліфікації, рівні доходів, умови праці).
Класифікація кадрів за основними сферами організації суспільства і основним рівням управління наведена на (рис. 1.1).
З точки зору соціальної ролі та правового положення розрізняють такі основні прошарки кадрів управління :
В· політичні діячі та кадри громадських і політичних організацій;
В· державні службовці, тобто апарат органів державної влади управління;
В· кадри господарські, наукові, медичні, викладацькі, тобто p> основні професійні працівники окремих галузей господарства,
культури, науки, освіти, охорони здоров'я.
Порядок комплектування штатів громадських організацій, їх структура вимоги до кадрів визначаються статутами цих організацій внутрішніми актами, видаються на основі принципів громадського самоврядування. p> Положення державних службовців визначається місцем того чи іншого органу в системі державної влади і управління, конкретною функцією, яку вони виконують у тому чи іншому закладі. p> Наділення владними повноваженнями з урахуванням ієрархії органів у системі державної влади і управління, субординація в відносинах між посадовими особами характеризує, становище державних службовців. У інших галузях діяльності (промисловість, наука, культура, охорона здоров'я, освіта, побутове обслуговування)
висуваються вимоги, професіоналізм, діловитість, підприємливість, наявність спеціальн...
