ратегія управління інноваційною діяльністю є складовою частиною загальної стратегії розвитку підприємства. Вона являє собою субстратегії, яка служить основою динамічного розвитку процесу відтворення. Це рушійна сила всієї виробничої стратегії і середовища діяльності підприємства.
Роль стратегії управління інноваціями полягає у визначенні цілей, сфер та шляхів ефективного впровадження нових виробів і виробничих систем, вдосконалення вже існуючих виробів і обладнання, виходячи з сучасних і прогнозованих на перспективу вимог інтенсивного розвитку підприємства. Стратегія управління інноваціями виробів повинна визначати цільову орієнтацію і основні напрямки діяльності:
В· швидке і раціональне впровадження досягнень науково-технічного прогресу для здійснення основної функції підприємства з виробництва якісних товарів і послуг;
В· ефективне використання ресурсів, необхідних для інноваційної діяльності;
В· використання творчої ініціативи працівників підприємства та досягнень інших організацій, внутрішньої і зовнішньої науково-дослідної бази, досвіду споживачів продукції та постачальників
В· визначення стратегії розвитку окремих видів виробництв, відносин з споживачами і конкурентами з урахуванням кон'юнктури ринку.
Ключову роль в управлінні інноваціями відіграє вибір стратегії поведінки підприємства на ринку. Виділяють чотири основних стратегії, яких дотримуються підприємства: активно наступальна, помірно наступальна, оборонна, залишкова стратегії/7 /.
1. Активно наступальна стратегія означає постановку мети стати першим, провідним підприємством з точки зору інновацій на певній ділянці діяльності (сегменті). Зазвичай навіть великі і потужні підприємства не ризикують використовувати її в рамках широкого кола видів виробництва. Як правило, вона застосовується лише щодо одного або декількох окремо взятих видів виробництва, де існують сприятливі умови для проведення такої стратегії (ресурси, науково-технічний заділ).
Активно наступальна стратегія дуже "амбітна", складна в сенсі завоювання і збереження позицій, пов'язана з ризиком. Вона може виправдати себе у випадку вибору підходящої перспективної галузі виробництва, де підприємства зосереджують свої сили. Правильний вибір області та ділянки діяльності (сегмента) дає можливість стратегічно запланувати "Фронтальний наступ" з новою продукцією та у вузькій сфері подолати бар'єр високих витрат на реалізацію інновацій. У цій вузькій сфері протягом відносно короткого періоду часу (2-3 роки) необхідно домінувати, утримувати передові позиції. У той період, коли конкуруючі підприємства вже прагнуть завоювати широкі верстви споживачів даних товарів, необхідно переорієнтуватися на інші можливі інновації.
2. Помірно наступальна стратегія забезпечує позиції "Другого найкращого виробника", в деяких випадках наступного безпосередньо за провідною фірмою. Зазвичай її застосовують потужні і великі підприємства, знову ж та...
