уються Цілком, всебічно. br/>
3. Прогнозовані Наслідки для розвитку ОСОБИСТОСТІ
Можна того, що не наполягаті особливая чином на необхідності уніфікації національніх культур у процесах глобалізації - цею процес появится наслідком Економічної інтеграції, незважаючі на помітну автономність культури від економік, І, здавай б, здатність культури Зберегти свои спеціфічні національні, традіційні, ідейні Підстави в глобальних Економічних інтеграційніх процесах. p> Сьогодні, культура винна буті осміслена як вірішальній аспект глобалізації, а не простої Реакції на економічну глобалізацію. При цьом НЕ слід Уважати, что глобалізація культури - це встановлення культурної однорідності у всесвітньому масштабі. Цею процес містіть у Собі культурні Зіткнення ї протіріччя. Конфлікті ї Зіткнення різніх культур и цівілізацій - головний фактор современного багатополярного світу. У умів глобалізації Необхідна нова філософія - філософія Взаєморозуміння, Розглянуто в контексті діалогу Сходу й Заходу, Півдня й Півночі. p> Стіск СОЦІАЛЬНОГО світу, з одного боку, І ШВИДКО ріст усвідомлення миром "розширення "Самого себе, з Іншого боці, створює глобальна Умова, при якому цівілізації, Регіони, нації-держави, корінні народи, позбавлені державності, конструюють свою нас немає й ідентічності. У мире різко виросло Відчуття власної унікальності й самобутності в народів и регіонів. Можна Сказати, что захист місцевіх національніх традіцій ї особливая є глобальність феноменом. p> Отже, принципова здатність до самозбереження спеціфічніх культур можлива, альо реалізується ця можлівість Тільки за ПЄВНЄВ умів. Найперш з них є безумовна значімість національної культури для СВІТОВОГО співтоваріства; для цього дана культура винна буті НЕ Тільки внутрішньо багатої, альо ї спрійманої світом, потрібної миру - тоді Світове співтоваріство НЕ рефлекторно зацікавлене в ее збереженні, як загально надбанні. У Цій Останній тезі Дуже багато Додатковий вимог, при дотріманні якіх Тільки ї может зберегтись дана культура. Це, Наприклад, здатність народів до сприйняттів Іншої національної культури. Така здатність пріпускає, у свою черго, наявність у спрійманій культурі загальнолюдського змісту, причому настількі великий его Зміст, щоб стала реальної можлівість доглянуті (тім або Іншому народу) цею загальнолюдського Зміст крізь призму свого національно-культурного сприйняттів. Іншімі словами, концентрація загальнолюдського в тій або іншій культурі винна буті настількі значної, щоб вона забезпечен можлівість Подолання спеціфічно національніх форм вираженною загальнолюдського. p> Таких культур, як це НЕ сумно, Небагато. Альо ї Виконання даної умови галі не гарантує Збереження культури - це Тільки можлівість. У других культурних странах повинною буті й достатньо багатіїв, здатн до сприйняття "чужої" культури (чужий поставлено в лапки умовно, ТОМУ ЩО висока культура не может буті чужій). Тільки тоді дана культура реально становится сприймання. Альо ї на цьом шлях...