ільшої вибірковістю характеризуються дружні, подружні, любовні відносини. Найменша вибірковість властива для відносин знайомства. p align="justify"> Третій критерій - відмінність функцій відносин, означає, що функції відносин проявляються у відмінності їх змісту, психологічного сенсу для партнерів.
Під функціями розуміються завдання і питання, які вирішуються в міжособистісних стосунках.
Крім основних, виділяються додаткові критерії. До них відносяться: дистанція між партнерами по спілкуванню, тривалість і частота контактів, участь рольових стереотипів в актах спілкування, норми - відносин, вимоги до умов контакту. Загальна закономірність наступна: чим глибше відносини, тим коротша дистанція, чим частіше контакти, тим менше рольових кліше. p align="justify"> У дружніх відносинах можна виділити інструментальні відносини і емоційно-сповідальні.
В основі емоційно-сповідних дружніх відносин лежать взаємна симпатія, емоційна прив'язаність, довіра. Для такого роду відносин характерні: зниження самоконтролю і розкутість у спілкуванні, зняття соціальних масок поведінки - можливість бути собою, переважання позитивного оцінного ставлення партнерів. p align="justify"> Протилежністю дружніх відносин є відносини ворожнечі. Даний вид відносин передбачає негативні емоційні установки по відношенню до партнера. відносини ворожнечі проявляються у відсутності довіри, порушенні планів партнера, перешкоджання в діяльності, навмисному заниженні самооцінки партнера.
Через міжособистісні відносини людина опосередковано може включитися в систему суспільних відносин. Спочатку таке включення відбувається через найближче оточення людини, але в міру дорослішання межі розширюються. Неофіційні, емоційно насичені, особистісно значущі міжособистісні відносини створюють основу для формування особистості. p align="justify"> У центрі уваги М.І. Лісіна та її співробітників було не тільки зовнішня, поведінкова картина спілкування, а й потреби, і мотиви спілкування, які по суті справи і є відносини. Перш за все слід співвіднести поняття "спілкування" і "ставлення" [23]. p align="justify"> Спілкування досить широко використовувалося до контексті діяльнісного підходу і само розглядалося як особливий вид діяльності. Міжособистісні відносини при цьому виявилися включеними в проблематику спілкування. У той же час міжособистісні відносини інтенсивно вивчалися в руслі психології стосунків, заснованому А.Л. Лазурським і В.М. Мясищева [25]. p align="justify"> У центрі цього напряму лежить уявлення про особистості, ядром якої є індивідуально - цілісна система суб'єктивно-оціночних відносин до дійсності.
Характерно, що діяльнісний підхід розвивався переважно в рамках теоретичної та експериментальної психології, а психологія стосунків складалася в основному у сфері психологічної практики.
На відміну від дії відношення: