я для вирощування апельсинів - оранжерея, теплиця. br/>
4. Орфоепічні норми запозичених слів
Орфоепія - сукупність норм літературної мови, пов'язаних зі звуковим оформленням значущих одиниць: морфем, слів, пропозицій. Серед таких норм розрізняються проізносітельние норми. При більш широкому розумінні орфоепії до неї відносяться і освіта варіантних граматичних форм. Орфоепією називається також розділ мовознавства, що вивчає функціонування таких норм і виробляє проізносітельние рекомендації - орфоепічні правила.
Що стосується орфоепічних норм запозичених слів, то слід сказати, що вони мають свої особливості.
1. У деяких запозичених словах допускається Вимова ненаголошеного [o]: адажіо, болеро, досьє, какао, кредо, поет, поетичний, радіо, рококо, сольфеджіо, тріо, фойє та інші. Нерідко [o] вимовляється в іменах власних: Флобер, Шопен, Борнео. Але вимова такого [o] майже у всіх цих словах не обов'язково. Порівняти, наприклад, можна сказати і п [o] пов і п [a] пов, б [o] Леро і б [ь] Леро. У більшості запозичених слів реалізується відповідно до російськими фонетичними нормами: до [a] стюм, в [ь] лейбол, піаніно [ь]. Вимова ненаголошеного [o] в словах аромат, келих, вокзал, костюм, прогрес, роман, рояль і інших вважається архаїчним або манірним.
2. У запозичених словах у Відповідно до <е> в ненаголошеній положенні вимовляються різні звуки в Залежно освоєності слова російською мовою. У словах, що зберігають книжково-літературний характер, на початку слова і після твердого приголосного вимовляється [е]: евенк, екіпірування, екскаватор, екстракт, ембріон, астероід, бізнесмен, кордебалет, тендер, анданте. У іншомовних словах, повністю освоєних російською мовою, на початку слова можливо вимова [іе]: [іе] кономіка, [Іе] мігрант, [іе] таж. Після твердого приголосного в першому предударном складі [и']: ат [и'] льє, бут [и'] рброд; в інших ненаголошених складах [ь]: альт [ь] рнатіва, мод [ь] рнізація. У зв'язку з цим виникає нейтралізація В«еВ» і В«іВ» в ненаголошених складах на початку слова - однаково вимовляються, наприклад: В«з кадру вийшлаВ» і В«Ескадра вийшлаВ»; В«і кран пересунулиВ» і В«екран пересунулиВ»; після парних твердих приголосних у першому предударном складі.
3. Раніше в російській мові діяла закономірність: перед В«еВ» могли бути тільки м'які приголосні, крім ш, ж, ц. Тому в запозичених словах перед В«еВ» тверді приголосні замінялися парними м'якими. Зараз ця закономірність втрачена; в багатьох запозичених словах вимовляються тільки тверді приголосні: антена, бізнес, біфштекс, дельта, кабаре, кафе, кашне, кодекс, модель, готель, партнер, пастель, поетеса, пюре, тире і т.д. У деяких словах допустимо двояке вимова - з твердим і м'яким згодним. У багатьох словах вимовляється тільки м'який приголосний. Вимова твердого приголосного перед В«еВ» у таких словах, як басейн, беж, брюнет, музей, піонер, рейок, термін, фанера, помилково.
4. Усередині морфеми відповідно до написанням двох однакових приголосних може вимовлятися і довгий і приголосний і короткий. Так, довгий приголосний вимовляється в словах бонна, брутто, ванна, васал, гетто, каса, мадонна, маса, мулла. Короткий приголосний зустрічається набагато частіше, ніж довгий. Вимовляється в словах апендицит, атестат, атракціон, балон і так далі.
Висновок
У підсумку слід сказати про тому, що не тільки граматична і фонетична система кожної мови індивідуальна. Індивідуальна також і лексика мови. Це стосується і іншомовної лексики. Завдяки тому, що лексика існує не В«сама по собіВ», а в структурі мови, тобто вона підпорядкована фонетичним і граматичним нормам мови, незалежно від свого походження, індивідуальність лексичних систем різних мов обумовлена ​​різними шляхами розвитку переносних значень у кожному окремому мовою.
Ще раз скажемо про те, що основна функція мови - бути знаряддям спілкування для всіх, хто хоче, може і повинен ним користуватися, щоб бути членом даного суспільства.
У даній роботі перед нами була поставлена ​​мета - розглянути проблеми використання іноземних слів в російській мові. У процесі роботи ми досягли поставленої мети. Вивчивши те, як визначаються запозичені слова, які їхні особливості, які бувають, дали кілька визначень таких понять, як іншомовна лексика, інтернаціоналізми та інші слова.
Ми ознайомилися сісторіей походження іноземних слів і їх вживанням в сучасній російській мові, тим самим ми вирішили поставлені перед нами завдання.
Список літератури
1. Андрєєв А.Р. Російська мова. Термінологія і дослідження. - Москва: В«Поліграфічні ресурси В», 2001р. - 489с. p> 2. Воронцова В.Л. Російська мова. Навчальний посібник. - Москва: В«Вища школаВ», 2000р. - 431с. p> 3. Касаткін Л.П. Довідник з сучасної російської мови. - Москва: В«Вища школаВ», 2000р. - 987с. p> 4. Лекант П.А. Російська мова. - Москва: В...
