роткострокових пасивів. Його оптимальне значення 0,2 - 0,5 показує, яка частина зобов'язань може бути погашена без додаткової мобілізації коштів:
КАЛн.г.2008 = А1/(П1 + П2) = 481/11274 = 0,04;
КАЛ к.г.2008 = А1/(П1 + П2) = 551/10407 = 0,05;
КАЛн.г.2009 = А1/(П1 + П2) = 551/10407 = 0,05;
КАЛ к.г.2009 = А1/(П1 + П2) = 55/14719 = 0,004;
Коефіцієнт критичної ліквідності показує, яка частина поточних зобов'язань погашена не тільки за рахунок наявних грошових коштів, але і за рахунок очікуваних фінансових надходжень. Він показує, яку частину поточної заборгованості організація може покрити в найближчій перспективі за умови повного погашення дебіторської заборгованості:
КЧЛ н.г.2008 = (А1 + А2)/(П1 + П2) = 14483/11274 = 1,28;
КЧЛ к.г.2008 = (А1 + А2)/(П1 + П2) = 14336/10407 = 1,38;
КЧЛ н.г.2009 = (А1 + А2)/(П1 + П2) = 14336/10407 = 1,38;
КЧЛ к.г.2009 = (А1 + А2)/(П1 + П2) = 12295/14719 = 0,84.
Коефіцієнт поточної ліквідності (КТЛ): показує прогнозовані платіжні можливості організації за умови погашення короткострокової дебіторської заборгованості і реалізації наявних запасів (з урахуванням компенсації здійснених витрат):
КТЛ н.г.2008 = (А1 + А2 + А3)/(П1 + П2) = 21296/11274 = 1,89;
КТЛ н.г.2008 = (А1 + А2 + А3)/(П1 + П2) = 20943/10407 = 2,01;
КТЛ н.г.2008 = (А1 + А2 + А3)/(П1 + П2) = 20943/10407 = 2,01;
КТЛ н.г.2008 = (А1 + А2 + А3)/(П1 + П2) = 18726/14719 = 1,27.
Коефіцієнт поточної ліквідності - основоположний показник для оцінки фінансової спроможності організації, достатності наявних у неї оборотних коштів, які при необхідності можуть бути використані для погашення її короткострокових зобов'язань, його значення повинне знаходитися в межах від 1 до 2. За даними табл. 2 коефіцієнт поточної ліквідності для обох аналізованих періодів знаходиться в межах норми. Це створює умови для сталого розвитку виробничо-фінансової діяльності. br/>
4. Організація фінансового планування на підприємстві
Управляти - значить передбачати, тобто прогнозувати, планувати. Тому найважливішим елементом підприємницької господарської діяльності та управління підприємством є планування, в тому числі і фінансову. Фінансове планування - це планування всіх доходів і напрямків витрачання грошових коштів підприємства для забезпечення його розвитку. Фінансове планування здійснюється за допомогою складання фінансових планів різного змісту та призначення залежно від завдань і об'єктів планування. p align="justify"> Фінансове планування є важливим елементом корпоративного планового процесу. Кожен менеджер, незалежно від своїх функціональних інтересів, повинен бути знайомий з механікою і сенсом виконання та контролю фінансових планів, принаймні, настільки, наскільки це стосується його діяльності. p align="justify"> Основні завдання фінансового планування:
забезпечення нормального відтворювального процесу необхідними джерелами фінансування. При цьому величезне значення мають цільові джерела фінансування, їх формування і використання;
дотримання інтересів акціонерів та інших інвесторів. Бізнес-план, що містить подібне обгрунтування інвестиційного проекту, є для інвесторів основним документом, стимулюючим вкладення капіталу;
гарантія виконання зобов'язань підприємства перед бюджетом та позабюджетними фондами, банками та іншими кредиторами. Оптимальна для даного підприємства структура капіталу приносить максимальний прибуток і максимізує при заданих параметрах платежі до бюджету;
виявлення резервів і мобілізація ресурсів з метою ефективного використання прибутку та інших доходів, включаючи і позареалізаційні;
контроль рублем за фінансовим станом, платоспроможністю і кредитоспроможністю підприємства.
Мета фінансового планування полягає в ув'язці доходів з необхідними витратами. При перевищенні доходів над витратами сума перевищення направляється в резервний фонд. При перевищенні витрат над доходами сума нестачі фінансових коштів заповнюється за рахунок випуску цінних паперів, отримання кредитів, отримання благодійних внесків і т.д.
Керівництво будь-якого підприємства незалежно від його виду та величини зобов'язана знати, які завдання в області економічної діяльності воно може запланувати на наступний період. Групи зацікавлених у діяльності підприємства осіб пред'являють певні мінімальні вимоги до результатів його роботи. До того ж при плануванні деяких видів діяльності необхідно знати, які економічні ресурси вимагаються для виконання поставлених завдань. Це відноситься, наприклад, до планування в області залучення капіталу (придбання кредитів, збільшення...