и її я міг би в серпня 1948 року .
У 1990-ті роки учні Винокура перевидали майже всі його значні праці. Дочка Винокура, Тетяна Григорівна <# "justify"> За свою не надто довге життя Григорій Осипович Винокур зумів проявити себе чи не у всіх можливих видах філологічної діяльності: був перекладачем, журнал истом-газетярем, редактором, видавцем, а значить, текстолог , критиком (його перший виступ у пресі - про поему Маяковського В«Облако в штанахВ»), невпинним лектором-пропагандистом філологічної культури, викладав студентам добрий десяток філологічних предметів. І це, звичайно, не все. p align="justify"> Винокур завжди в центрі філологічної життя. Відвідує збори футуристів, друкується в їх збірниках, журналах Лефа. Робить доповіді - зі студентських часів! - В Московській діалектологічної комісії, Московському лінгвістичному гуртку. Займався питаннями словотворення, морфології, діалектології, лексикографії, поетичної текстології і багатьма іншими. З 1928 по 1940 брав участь у складанні В«Тлумачного словника російської мовиВ» за редакцією Д. М. Ушакова (йому було віддано 19 років життя): разом з С. І. Ожегова обробляв матеріали для перших трьох томів і склав четвертий том словника. Створив вчення про продуктивних і непродуктивних, регулярних та нерегулярних моделях словотворення (В«Нотатки з російської словообразованиюВ», 1946), про варіантності основ. Став одним із творців історії російської літературної мови як особливої вЂ‹вЂ‹дисципліни (В«Про завдання історії мовиВ», 1941; В«Російська мова: історичний нарисВ», 1945), сформував послідовне вчення про історичну стилістиці. Багато займався питаннями культури мови (В«Культура мовиВ», 1929). Заклав теоретичні основи орфографії та нормативної стилістики як самостійних розділів мовознавства. p align="justify"> Винокур був неперевершеним майстром текстологічної роботи. Його літературознавчі роботи присвячені поетичній мові, принципам побудови наукової поетики, мови та стилю А. С. Пушкіна, М. В. Ломоносова, А. С. Грибоєдова, В. В. Маяковського, В. В. Хлєбнікова. p align="justify"> Г. О. Винокур належав до чудової плеяди пушкіністів. Неослабний інтерес і любов до творінь Пушкіна і до самої його особистості, до пушкінської епохи проходять червоною ниткою через усе його життя. Слово пушкінський було для нього синонімом мудрого і прекрасного. Пушкінський вірш був завжди у нього на вустах, пушкінізми органічно входили в його мова. Він охоче розповідав про Пушкіна по радіо, у пресі, в робочій і дитячої аудиторіях.
Особливо багато Винокур став займатися Пушкіним у 30-ті роки - роки підготовки до сторіччя з дня смерті поета. Для чудового видання творів письменника в 9 томах кишенькового формату ( Academia , 1935-1936) Винокур підготував текст Євгенія Онєгіна
