оведінки, некомфортно почувають себе серед однолітків, які активно обговорюють свої романтичні захоплення і перший досвід у цій сфері. Таким підліткам особливо важливо допомогти знайти область, де вони успішні і авторитетні для однокласників. Втім, це необхідно кожній дитині-мігранту протягом усього навчання. І в першу чергу на уроках! [29, 23-26].
Андрєєва Г.М. у своїх роботах зазначав наступні факти:" Останнім часом стільки говориться про толерантність. Але, погодьтеся, неможливо постійно принижувати і лаяти іншомовних дітей в навчальний час, а після уроків на спеціальних заходах виховувати толерантність ... Поняття толерантності прийшло до нас із західної культури недавно. В США та країнах Західної Європи, зіткнувшись з проблемою мігрантів вже в 80-ті роки минулого століття, перепробували різні підходи до її вирішення. Зокрема, дуже популярною була стратегія «тигля», в якому етнічні особливості розплавлялися, і в результаті виходила більш-менш однорідна середу, що увібрала в себе властивості всіх споконвічних компонентів. Як показала практика, це себе не виправдало.
Зараз головний принцип ставлення до дітей-мігрантам на Заході - надання їм рівних можливостей. Це не просто, вимагає значних додаткових витрат і зусиль. Але тільки так толерантність стає реальністю, а не штучним вимогою. Якщо дитина більшу частину часу, проведеного в школі (багато годин на тиждень), відчуває себе неуспішним, погано володіє мовою, не може пред'явити ніяких значимих для оточуючих досягнень, до нього не будуть ставитися як до рівного. Скільки б правильних і гуманних закликів ні прозвучало на класній годині.
Реальність масової школи така, що майже ніде, за винятком дуже відомих або дуже дорогих шкіл, немає можливості вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію з кожним учнем. Але будь-який вчитель при бажанні і досить різноманітному арсеналі методичних прийомів знайде нішу для успішності кожного учня, надасть кожному можливість проявити свої здібності. Нехай це буде не риторика або математична логіка, а організаційні вміння, художні здібності, нарешті, талант залагоджувати конфлікти або акуратність - всі ці якості будуть дуже затребувані, наприклад, при груповій проектній роботі, при підготовці та проведенні конференції. Потрібно лише не забувати відзначати кожного і звертати увагу на всі таланти" [3, 46-47].
Таким чином, зрозуміло, настільки серйозна проблема вимагає системного підходу та об'єднання зусиль кількох галузей науки і суспільного життя: теорії педагогіки роботи з дітьми-мігрантами; регіональної, державної та соціальної політики в реалізації прав та інтересів дітей-мігрантів; юриспруденції. Необхідне залучення до проблеми навчання дітей-мігрантів уваги з боку держави і громадськості, адже це - засіб підвищення культури народу, пом'якшення соціально-психологічної напруженості в умовах полікультурного соціуму.
1.2 Особливості агресивності дітей-мігрантів молодшого шкільного віку та проблеми її соціально-педагогічної профілактики
Слово агресія походить від латинського aggredi, що означає нападати. Воно здавна існує в європейських мовах, однак, значення йому надавалося не завжди однакове. До початку XIX століття агресивним вважалося будь-яке активне поведінка, як доброзичливе, так і вороже. Пізніше, значення цього слова змінилося, стало більш вузьким. Під агре...