p>  Рис.  1. Склад та зв'язку учасників освітньої програми на першому етапі її розробки та реалізації   
  На цьому малюнку видно, що ключовим суб'єктом програми на першому етапі її реалізації є НОЦ «Інститут інновацій в освіті» ТГУ, який опосередковано пов'язує учасників з завданнями розвитку підприємництва в регіоні через замовлення департаменту і забезпечує ставлення до розроблюваних проектів з боку експертних груп на території.  Підставами для включення тих чи інших майстер-класів в програму були як особисті контакти працівників ЦПП з підприємцями, так і зміст проектних розробок учасників нашої програми.  Цільові установки програми і зміст освітньої діяльності з експертами не обговорювалися, тому їх участь у програмі було локальним і носило, швидше, ілюстративно-навчальний характер.  Участь підприємців у ролі експертів та організаторів майстер-класів посилило потенціал програми для формування проектних компетенцій її учасників. 
				
				
				
				
			    За перші три роки програма була реалізована в п'яти муніципальних утвореннях.  У ній взяли участь 300 осіб.  Розроблено 85 бізнес-планів, 30% з них вийшли у стадію реалізації.  23% бізнес-планів стали переможцями регіональних конкурсів «Бізнес-старт» і «Перший крок» на отримання фінансірованія.  Зареєстровано більше 20 нових підприємств.  З'явилися стійкі «клубні» групи молодих підприємців, які стали підтримувати особисті та ділові стосунки поза рамками програми.  У міському окрузі Стрежевой випускники програми навіть створили Гільдію молодих підприємців (юридична особа).  Однак, хоча учасники програми і демонстрували хорошу якість проектних розробок, їх проекти рідко виходили в довгостроковий режим реалізації.  Слабкий зв'язок змісту та форм роботи в програмі з завданнями розвитку підприємництва на території зумовили низьку життєздатність, нестійкість бізнес-проектів.  Епізодичне включення підприємців у реалізацію освітньої програми в якості експертів, звичайно, забезпечувало бачення проблем і ресурсних точок розвитку території, проте цього виявилося недостатньо для якісної розробки, а головне, для реалізації підприємницьких проектів на території.  Проведений аналіз і виявлення цієї проблеми стало підставою для коригування програми на другому етапі її реалізації. 
    На другому етапі (2008-2010 рр..) Зміст програми було суттєво перероблено.  Вибудувана модульна структура забезпечувала поетапне рух учасників від формування підприємницької ініціативи до формування комунікативних мереж і тим самим посиленню ресурсів проекту.  Особливе місце в змісті програми на цьому етапі відводилося створенню бізнес-проектів.  При цьому і сам бізнес-проект розглядався як форма організації мережевої взаємодії різних суб'єктів впливу на території.  Тому його розробка означала участь підприємців-в аналізі та проектуванні взаємодії з іншими суб'єктами впливу в середовищі, проектування ними форм підприємницької кооперації, використання і створення інфраструктури території для реалізації розроблюваних проектів.  Така зміна змісту програми зумовило розширення складу її учасників, і насамперед за рахунок включення підприємців у проведення майстер-класів, їх участі в навчальних курсах та експертних семінарах.  Новим було те, що ми тепер формували на території спеціальні групи супроводу молодіжних підприємницьких проектів, які включали не тільки підприємців, а й фахівців ЦПП, педагогів установ профосвіти, представників влади (рис. 2).  Групи супроводу розробляли форми комплексної освітньої, інформаційної, адміні...