Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Професійне спілкування серед журналістів на прикладі діючих журналістів кафедри &Економічної журналістики та реклами&

Реферат Професійне спілкування серед журналістів на прикладі діючих журналістів кафедри &Економічної журналістики та реклами&





танню роль відіграють певні характеристики інтелекту, а також вихованість і організація емоційної сфери.

Передбачення поведінки, аналіз і осягнення інших, розвинена здатність «входити в положення» є складовою частиною психологічної культури журналіста.

Ряд якостей пов'язаний з особливостями мислення, обсягом уваги, необхідного, щоб вислухати співрозмовника. Будуть потрібні і певні властивості сприйняття - спостережливість, здатність розрізняти найдрібніші коливання в настрої, бачити істотне в особистості. Журналіст повинен володіти тренованою пам'яттю, що допомагає пам'ятати особи, а також звички й інші деталі й подробиці, що характеризують цю особистість, у тому числі фактори, які можуть дратувати або заспокоювати людини. Важко обійтися і без уяви. Зриме уявлення ситуації спілкування сприяє кращій підготовленості (вибудовується алгоритм майбутньої розмови - утворюється логічний ланцюг з фактів, думок, оцінок, уявлень про предмет бесіди)

1.2 Тактика акту спілкування: змістовний і психологічний аспекти


На всьому протязі акту спілкування журналіст мислення здійснює контроль над темою, т. е. стежить за її релевантностью: намагається не допускати значних відхилень від генеральної теми, від прийнятої концепції ведення діалогу; стежить за причинно-наслідковими зв'язками інформації, яку йому повідомляє співрозмовник. Контролює повноту отримання інформації, логіку викладу, а також відстежує помилки в оповіданні, описі, міркуванні, перекручування фактів.

Піклуючись про зміст бесіди, важливо дотримуватися правил, необхідних для успішного взаєморозуміння, які можна виразити в наступних показниках.

Інформованість. Інформація повинна бути загальновідома і представляти інтерес для публіки.

Повнота опису. Необхідно виявляти головне в будь-якої інформації.

Тотожність. Інформація повинна бути зрозуміла і передана в одному контексті.

Детермінізм. При передачі інформації потрібно зберігати причинно-наслідкові зв'язки.

Спільна пам'ять. Обидві сторони повинні мати набір загальних знань про світ.

Прогностичні здібності. Обидві сторони повинні мати загальні уявлення про майбутній розвиток ситуації. Істінност'. Всі повідомлення повинні відповідати реально існуючим явищам.

Релевантність. Повідомлення не повинно перериватися відхиленнями від теми.

Ясність. Повідомлення повинно бути однозначно і ясно зрозумілі.

Мотивованість [10]. Бажано, щоб передана інформація супроводжувалася оцінкою мовця і поясненням мотиву передачі цієї інформації.

Але навіть при виконанні всіх цих умов розраховувати на ефективність можна, лише забезпечивши психологічну сторону спілкування, котрі народжують взаєморозуміння.

Психологічні чинники спілкування включають контекст, культурний фон (мова, традиції, норми), що визначають форму спілкування. Перебіг і результат розмови можуть бути зумовлені рівнем спілкування - макросоціальним (включає загальнозначущі норми) і мікросоціальних (враховує стандартні ситуації - інтерв'ю, прес-конференція, офіційні переговори). Потяг людина відчуває до людей, схожим на нього, подібним з нею за соціальним походженням, інтересам і поглядам.

Кожному акту спілкування передують мотиви - усвідомлені і неусвідомлені. Це можуть бути духовні устремління - задоволення в самовираженні, пізнанні, гра інтелекту, естетичну насолоду від споглядання партнера, до якого відчуваєш симпатію. Мотивом може стати прагнення виправити або змінити ситуацію, когось покарати, просвітити і т. Д. Часто це буває бажання популярності. Журналіст піклується про підтримку мотиву спілкування.

Слід мати на увазі, що мотиви носять двоякий характер. З одного боку, вони виражають біль, з іншого боку - задоволення. Про мотиви можна здогадуватися за вчинками, саме вони є каталізатором внутрішнього напруження і мотивації. «Прислухайтеся уважно до людини, ви почуєте внутрішнім вухом, навколо яких психологічних потреб зосереджена його мова» [11]. Людині повинні бути ясні мета і причина бесіди. Журналіст зобов'язаний пояснити співрозмовнику, що потрібно від нього в ролі інтерв'юйованого, і обумовити до початку бесіди тривалість, ступінь складності питань, компетентність і т. Д. По можливості постаратися зробити зрозумілими свої мотиви. Це тим більше важливо, що людина ще не встиг увійти в роль, турбується і нервує. Сформувати образ-уявлення учасників спілкування один про одного і журналіста, дати усвідомити свою роль, зняти упередження - ось комплекс завдань, які вирішує журналіст, щоб забезпечити вмотивованість спілкування. Найбільш сильний мотив журналіста - серйозність йог...


Назад | сторінка 5 з 39 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Психологія спілкування. Три сторони спілкування
  • Реферат на тему: Уявлення китайських і російських студентів один про одного, як про суб' ...
  • Реферат на тему: Принципи етикетного Спілкування,! Застосування уніфікованіх мовних кліше в ...
  • Реферат на тему: Спілкування: вербальні та невербальні компоненти. Види спілкування
  • Реферат на тему: Спілкування в конфлікті. Неконфліктне спілкування