ьних) інтересів між партнерами цілком доречний і навіть необхідний торг про можливе розподілі виникаючих ризиків, про характер делегованих повноважень та умови їх передачі та використання.
Економічна сутність державно-приватного співробітництва проявляється в різних аспектах. По-перше, державно-приватне співробітництво розглядають як засіб залучення приватного сектора до діяльності з надання громадських послуг у сфері транспорту, міського господарства, освіти, охорони здоров'я тощо. Приватний капітал забезпечує підприємницьку ініціативу, управління комерційними ризиками, економію витрат і більш короткі терміни реалізації проекту. Державний сектор забезпечує узгодження суспільних інтересів, надає довгострокові гарантії встановлення справедливих тарифів, у випадку, якщо вони є регульованими, забезпечує управління ризиками, пов'язаними з соціально-економічним розвитком, а також встановлює стандарти на якість послуг і здійснює контроль. У цьому аспекті актуальним є використання потенціалу механізмів державно-приватного співробітництва для пріоритетних національних проектів, насамперед соціального спрямування.
По-друге, державно-приватне партнерство виступає частиною заходів державного регулювання з метою реалізації промислової політики, стимулювання інноваційної активності, залучення інвестицій в розвиток інфраструктури та соціальну сферу.
По-третє, державно-приватне співробітництво є інструментом залучення приватної ініціативи та інвестицій при збереженні державного контролю над активами, такими як надра, об'єкти інфраструктури, підприємства, що мають особливе державне значення тощо. У цьому сенсі державно-приватне співробітництво є альтернативою як державному підприємництву у формі казенних підприємств, унітарних підприємств, акціонерних товариств з 100% -ним державним капіталом, так і повну передачу відповідної господарської діяльності в приватний сектор. Використання державно-приватного співробітництва в цьому аспекті дозволяє подолати такі негативні явища як недостатня якість управління державною власністю, недостатній обсяг інвестиційних ресурсів, відсутність інноваційних технологій, низька економічна ефективність і податкова дисципліна. Позитивним для держави є те, що приватні інвестиції спрямовуються для створення, поліпшення і ефективного використання державного майна, яке не входить у вільний господарський оборот, але є важливим для економіки держави та життєдіяльності громадян.
По-четверте, для державно-приватного співробітництва притаманний етико-економічний аспект. ДПП є частиною інституційної інфраструктури, яка надає додаткову можливість гармонізувати частнопредпрінімательскіе та суспільні інтереси в економіці. Сутність взаємодії в рамках державно-приватного партнерства полягає в узгодженні інтересів, яке можна досягти тільки на основі паритетності та справедливості при прийнятті економічних рішень.
Виходячи з досвіду країн з розвиненою ринковою економікою, можна виділити наступні риси державно-приватного партнерства, що відрізняють його проекти від інших форм відносин держави і приватного бізнесу:
1) Певні, часто тривалі терміни дії угод про партнерство (від 10-15 до 30 і більше років, у разі концесій - до 50 років). Проекти зазвичай створюються під конкретний об'єкт, який повинен бути завершений до встановленого терміну;
2) Специфічні форми фінансування проектів: за рахунок приватних інвестицій, доповнених державними фінансовими ресурсами, або спільне інвестування декількох учасників;
) Обов'язкова наявність конкурентного середовища, коли за кожен контракт або концесію відбувається боротьба між декількома потенційними учасниками;
) Специфічні форми розподілу відповідальності між партнерами: держава встановлює цілі проекту з позицій суспільних інтересів і визначає вартісні та якісні параметри, здійснює моніторинг реалізації проектів, а приватний партнер бере на себе оперативну діяльність на різних стадіях проекту - розробка , фінансування, будівництво та експлуатація, управління, практична реалізація послуг споживачам;
) Розподіл ризиків між учасниками угоди на основі відповідних домовленостей сторін. Зрозуміло, обидві сторони партнерства зацікавлені в успішному здійсненні проектів в цілому.
Проекти ДПП полегшують вихід на світові ринки капіталів, стимулюють залучення іноземних інвестицій в реальний сектор економіки. Особливе значення ДПП має для економіки регіонів, де на його основі розвиваються місцеві ринки капіталу, товарів і послуг.
Необхідною умовою ефективного розвитку ДПП є формування загальної сприятливого середовища для бізнесу, що передбачає поліпшення інвестиційного клімату, податкового оточення та регуляторного середовища. Тобто, можна говорити про істотний впл...