Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Теоретико-методологічний аспект методу спостереження в соціологічних дослідженнях

Реферат Теоретико-методологічний аспект методу спостереження в соціологічних дослідженнях





ня інформації, адекватно відображає стан економіки освіти, необхідної для прийняття рішень та аналізу результатів їх впровадження на різних рівнях управління.

Досягнення цілей моніторингу забезпечується рішенням декількох завдань. Першою з них є системна ідентифікація предмета моніторингу. Друге завдання пов'язана з виділенням спостережуваних і неспостережуваних процесів у сфері освіти, а також визначають їх в сучасній економіці прийнято називати бенчмаркингом. Третя завдання полягає в накопиченні інформації, необхідної для аналізу ситуації, описи прогнозного фону і, нарешті, власне прогнозування і моделювання сценаріїв розвитку системи освіти.

Предметом моніторингу економіки освіти є ринки освітніх послуг. У рамках моніторингу проводиться спостереження за учасниками ринків: з одного боку, за споживачами в особі учнів (їхніх сімей) та роботодавців, а з іншого боку, за виробниками - освітніми установами, їх керівниками та викладацьким персоналом, а також іншими структурами, надають освітні послуги (підприємствами, організаціями, приватними особами).

Формована в даний час система моніторингу економіки освіти, що у повній міру орієнтованої на рішення перерахованих вище завдань, достатньо послідовно реалізує всі класичні ідеї і принципи моніторингового підходу.

Моніторинг економіки освіти будується як багаторівнева система, яка базується на потоках інформації від суб'єктів ринку освітніх послуг: населення, шкіл та предприятий. Вона забезпечується взаємодією з регіональними органами управління освітою, регіональними статистичними службами і соціологічними центрами. На федеральному рівні в неї включено Міністерство освіти і науки Російської Федерації, яке є основним замовником і учасником робіт, Федеральна служба державної статистики, інші міністерства і відомства, які розглядаються і як потенційні користувачі, та як постачальники інформації про освіту, дослідні центри та інші структури, що забезпечують проведення відповідних робіт (рис. 1.1).


В 

Рис. 1.1. Організаційна схема моніторингу економіки освіти [31, с.40]


Цілісне бачення системи моніторингу економіки освіти, координація всіх різноманітних видів діяльності - це одночасно фактор успіху і найбільш складне завдання побудови на його основі дієвого управлінського механізму. Саме тому, враховуючи складність і багатоаспектність всієї системи моніторингу, значні обсяги робіт з його реалізації, велика кількість учасників і зацікавлених сторін, особливе значення має його організаційно-методичне супровід. В даний час зазначені функції реалізує Державний університет - Вища школа економіки. У рамках моніторингу ГУ-ВШЕ також проводить ряд спеціальних статистичних і соціологічних обстежень, здійснює узагальнюючі аналітичні дослідження і прогнозні розробки.

Крім ГУ-ВШЕ, в моніторингових дослідженнях беруть участь Фонд В«Громадська думкаВ», Федеральна служба державної статистики та Головний міжрегіональний центр обробки та поширення статистичної інформації, Аналітичний центр Юрія Левади (новий незалежний центр вивчення громадської думки, створений співробітниками ВЦВГД), Санкт-Петербурзький, Пермський, Красноярський державні університети, Асоціація недержавних вузів, Рада директорів закладів середньої професійної освіти, регіональні соціологічні центри у всіх пілотних регіонах і велика група експертів-аналітиків інших науково-дослідних організацій. Все це не тільки істотно підвищує статус моніторингу, а й забезпечує отримання високоякісних результатів, розширює можливості досліджень, дозволяючи задіяти інтелектуальні ресурси та інформаційні заділи громадських організацій і експертів в аналітичних цілях.

У моніторингу представлені практично всі рівні освіти: від дошкільної до вищого професійного. На першому етапі (2002 р.) наглядом було охоплені тільки основні рівні освіти - загальна і професійна (Початкова, середня, вища). У 2003 р. інституційний охоплення моніторингу розширився. У його сферу потрапили також дитячі дошкільні установи та установи додаткової освіти дітей і дорослих. У 2004 р. передбачається вивчення освітньої діяльності підприємств. Таким чином, у моніторингу отримує своє відображення концепція безперервної освіти.

Збір даних здійснювався по Росії в цілому, а також за деякими суб'єктам Федерації, які були обрані на даній стадії в якості пілотних регіонів і які розрізняються за своїм географічним положенням, соціально-економічної ситуації, показниками рівня життя і іншим характеристикам. У 2002 р. спостереження проводилися тільки в двох пілотних регіонах - Пермської і Ярославській областях; на наступному етапі їх число поповнили Москва і Красноярський край, планується розширення моніторингу на Краснодарський край і Республіку Марій Ел. Будь-які інші регіони також запрошуються до участі в моніторингу, якщо зможуть самостійно знайти кошти на проведення відповідних робіт. При цьому вони будуть забезпечені інтелектуальної, методологічної та...


Назад | сторінка 6 з 15 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Моніторинг природних факторів впливу. Рівні моніторингу, глобальний, фонов ...
  • Реферат на тему: Федеральний інтернет-іспит як інструмент моніторингу в системі освіти
  • Реферат на тему: Методика антикризового моніторингу та контролю стану і результатів діяльнос ...
  • Реферат на тему: Місце цитогенетичного моніторингу в системі дослідження забруднення навколи ...
  • Реферат на тему: Аналіз результатів моніторингу якості надання державних послуг на рівні рег ...