4. Стилістичне розшарування фразеологізмів
Фразеологічні засоби мови, як і лексика, використовуються в різних функціональних стилях і, відповідно, мають ту чи іншу стилістичне забарвлення. Залежно від вживання в тій чи іншій мовної ситуації виділяють нейтральні, розмовні та книжкові фразеологізми.
межстилевой або нейтральні фразеологізми, позбавлені експресивності, зустрічаються у всіх стилях російської мови. Наприклад : зрештою, час від часу, мати значення, мати на увазі, стримати слово. Нейтральні обороти становлять меншу частину фразеології, тому що виконують тільки номінативну функцію, не висловлюючи ставлення мовця.
Найбільший стилістичний пласт займає розмовна фразеологія, що володіє яскравим емоційним експресивністю і метафоричністю. Наприклад: нерозлийвода, краєм вуха чути, ведмідь на вухо наступив, пустити козла в город, переливати з пустого в порожнє, сім п'ятниць на тижні, чудеса в решеті і ін Розмовні фразеологізми використовуються переважно в усній формі спілкування і в художнього мовлення. Розмовної фразеології близька просторечная, більш знижена, часто містить порушення літературно-мовної норми: вправити мізки, чесати язиком, задирати ніс, гусак лапчастий, показати кузькіну матір і ін [Голуб І.Б. Стилістика сучасної російської мови. М., 1976, с.122]
Наступний стилістичний пласт утворює книжкова фразеологія, яка вживається в книжкових стилях, переважно в письмовій мові. У складі книжкової фразеології виділяють наукову : центр ваги, щитовидна заліза, періодична система; публіцистичну: люди доброї волі, закон джунглів, на межі війни, камінь спотикання, переговори зайшли в глухий кут; офіційно-ділову: давати показання, платоспроможний попит, залишати бажати кращого, перебувати на рівні, називати речі своїми іменами. Якщо в художній літературі і публіцистиці на перший план висувається образність, емоційність і оцінність фразеологічних зворотів, то в офіційно-діловому стилі використовуються стійкі вирази книжкового характеру або стилістично нейтральні фразеологізми, позбавлені експресивності. [Культура усного та писемного мовлення ділової людини. Довідник. Практикум. М., 2000]
ГЛАВА II
2. Стилістичні помилки, ПОВ'ЯЗАНІ З Вживання фразеологізмів
Розглянути причини і типологію помилок, пов'язаних з вживанням фразеологізмів у мові ЗМІ необхідно з двох причин. По-перше, не дивлячись на високі вимоги, які пред'являються до освіти і майстерності журналістів, існує ймовірність стилістичних помилок в опублікованих текстах ЗМІ. По-друге, проблема стилістичних помилок узгоджується з темою курсової роботи і її основною ідеєю, а саме: фразеологізми у мові сучасних ЗМІ рідко вживаються в їх традиційному вигляді і швидше служать матеріалом для так званої мовної гри. Тому дуже важливо з'ясувати, де проходить межа між майстерно перетвореним фразеологізмом і стилістичної помилкою. p> Автор роботи на даний момент не настільки компетентний у цій області, щоб з упевненістю на сто відсотків вказати на стилістичні помилки при вживанні фразеологізмів у текстах професіоналів обраних нами якісних газет, тому обмежимося традиційними прикладами з підручників і теоретичних журналів.
2.1. Причини помилок у вживанні фразеологізмів
Незнання точного значення фразеологізму, його лексико-граматичного складу, експресивно-стилістичних особливостей, сфери вживання, сполучуваності, нарешті, неуважне ставлення до образної природі фразеологізмів призводять до стилістичним помилок. При вживанні фразеологізмів мовні помилки можуть бути не пов'язані зі специфікою фразеологізмів як відтворюваних стійких зворотів мови. Наприклад, емоційно-експресивна забарвлення і функціонально-стилістична стійкість фразеологізмів накладають обмеження на їх використання в мові. Введення в текст фразеологізмів, що мають антоніми, або необережне використання багатозначних фразеологізмів може стати причиною неясності висловлювання. Ненауковий вибір фразеологічного синоніма, вживання фразеологізму без урахування його семантики, порушення лексичної сполучуваності фразеологічного обороту і т.д. - Подібні помилки, по суті, не відрізняються від аналогічних стилістичних помилок при використанні окремих слів.
Вживання фразеологізму без урахування його семантики спотворює сенс висловлювання. Так, А.С. Пушкін, прочитавши «³дповідь ГнєдичуВ» К.Н. Батюшкова, проти рядків В«Твій друг тобі навік відтепер з рукою серце віддає В»зауважив:В« Батюшков одружується на Гнєдича! В» [Пушкін А.С. Повне. зібр. соч., т. 12. М., 1949, с.275.] p> Необхідно проаналізувати стилістичні помилки, які виникають при неправильному відтворенні стійких зворотів мови і можуть бути пов'язані, по-перше, з невиправданим зміною складу фразеологізму і, по-друге, з спотворенням його образного значення.
2.2. Стилістично не виправдане зміна складу фразеологізму
