В
Фактори, визначають ставлення до праці працівників промислових підприємств
В
Охарактеризувати ставлення працівника до праці можна як по результату його праці (об'єкт, на який спрямована дія), так і по безпосередньому участі працівника у системі (суб'єкт, що виконує дію) суспільного виробництва, його усвідомленню, розумінню, оцінці свого трудового участі (внеску) у суспільне виробництво. Тому всі чинники формування ставлення до праці можна розділити на: [12]
- об'єктивні - умови і обставини, які утворюють незалежні від суб'єкта передумови його діяльності, пов'язані з особливостями виробничої і невиробничої середовища;
- суб'єктивні - пов'язані з відображенням зовнішніх умов у свідомості і психіці працівника, з його індивідуальними особливостями.
Хоча об'єктивні характеристики праці та є зовнішніми стосовно людини, але на нього впливають і їм оцінюються. У людини складається певна внутрішня позиція по відношенню до праці як типу діяльності. Об'єктивні чинники виступають стимулами до трудової діяльності, рівнодійними по відношенню до будь-яких видів праці і будь-яким типам особистості; суб'єктивні - мотивами, внутрішніми побудниками конкретної особистості.
Об'єктивні фактори бувають загальними і специфічними. До загальних відносяться соціально-економічні та інші соціальні умови трудової діяльності, соціально-економічна обстановка в країні, економічний стан регіону та галузі, в яких діє працівник. [13] Наприклад, приватна форма власності (і це доведено рядом досліджень) позначається на працьовитості людини. Працьовитість як діяльність внутрішніх спонукань особливо проявляється при свідомому поєднанні особистих і суспільних інтересів. Специфічні фактори - це обставини та умови конкретної трудової діяльності: зміст праці, його виробничі умови, організація та оплата, соціально-психологічний клімат колективу, система сімейного та шкільного виховання, засоби масової інформації та пропаганди, самостійність діяльності і ступінь участі в управлінні.
Звичайно, зовнішні соціальні впливу первісної, але вони стають впливовою силою, коли переломлюються через внутрішній світ людини (життєві ідеали, устремління, мотиви трудової діяльності, психологічний настрій і т.д.). Це дозволяє зрозуміти, чому в одній трудовій організації, на одних і тих же ділянках виробництва люди по-різному ставляться до праці: одні трудяться ініціативно, високопродуктивно, з повною віддачею сил і здібностей, інші - З лінню, допускають втрати робочого часу, не дотримуються вимог виробництва, порушують дисципліну праці. Тому великий вплив на формування ставлення людини до праці надають суб'єктивні фактори: попередній досвід, загальна і професійна культура, психологічні, демографічні та соціально зумовлені особливості людини: її стать, вік, освіта, стаж роботи, здібності, нахили, ступінь усвідомлення значущос...