Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Структура числення предикатів - побудова логічного висновку

Реферат Структура числення предикатів - побудова логічного висновку





ба відзначити, що ці форми не виділяються і навіть не помічаються в природних мовах. Вони грають, проте, вирішальну роль в теорії поняття. Маючи той чи інший предикат, можна ставити питання, для яких предметів, що можуть становити вільні змінні, цей предикат виконується або не виконується. У такому випадку ми просто вказуємо предмети для відповідних змінних (не здійснено зазначених підстановок предметних констант замість них). Наприклад, можна сказати, що предикат В«(Р2 (x, a в‚Ѓ)> в€ѓ yQ2 (x, y)) В», - виражає властивість якогось числа х з області натуральних чисел, яке у тому, що В«якщо це число більше 5 (знаками відношенняВ« більше В»іВ« 5 В» є відповідно Р2 і a в‚Ѓ то воно ділиться без залишку (Q2) на деяке число у В», виконується для чисел 6, 8, 9 і т. д., але не виконується для 7, 11 та ін

III. Приписування істиннісних значень повністю інтерпретованим формулами.

Нагадаємо, що повністю інтерпретована формула - це формула, в якій здійснена інтерпретація дескриптивних постійних і приписано значення всім вільним змінним, якщо такі є в ній. Кожна така формула являє собою певне висловлювання - з певним змістом і істінностним значенням - але лише за умови, якщо нам відомі значення зустрічаються в ній - явним або неявним чином - логічних констант, (які й визначаються розглянутими правилами III). Явно вказуються - в складних формулах - логічні константи, перераховані в списку вихідних символів. Прості атомарні формули видів P вЃї (t в‚Ѓ, ..., tn) мабуть, не містять логічних констант. Однак, неявним чином тут присутній логічне відношення приналежності властивості Р деякого предмету t при n = 1 або про наявність відносини P вЃї між предметами t в‚Ѓ, ..., tn з області D.

Визначення значень всіх логічних термінів, як явно позначених, так і неявно містяться в формулах, здійснюється як раз допомогою правил приписування істиннісних значень повністю інтерпретованим формулами нашої мови (строго кажучи, ми маємо тут так зване неявне визначення логічних констант, але вони достатні для розуміння того, який саме зміст вони надають нашим висловлюванням).

Правила ці такі. Значення простого (атомарного) висловлювання P вЃї (t в‚Ѓ, ..., tn), n> = 1, визначається залежно від заданих значень термів t в‚Ѓ, ..., tn і предікатори P вЃї. Воно залежить від характеру предметів даної предметної області. Покладемо, маємо формулу: P ВІ (f В№ в‚Ѓ (a в‚Ѓ), f В№ в‚Ѓ (a в‚‚)). Припустимо, що згідно заданої інтерпретації D - Безліч людей: Р2 означає В«більшеВ»: f В№ в‚Ѓ «³кВ»: a в‚Ѓ - Петров, a в‚‚ - Сидоров. Вся формула являє собою вислів «³к Петрова більше, ніж вік СидороваВ». Висловлювання істинно або хибно залежно від того, має чи не має місце дане ставлення між віками Петрова і Сидорова.

Зауважимо, що в частині лексики ми перевели тут вислів, отримане з певної формули розглянутого мови (ЯКЛП), по суті на звичайний природний російську мову. У самому ЯКЛП знаковою формою його є згадана формула. Подібні переклади з...


Назад | сторінка 6 з 13 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Історичний огляд, типологія і філософське значення логічних парадоксів
  • Реферат на тему: Формула Гріна
  • Реферат на тему: Інтерполяційна формула Гаусса
  • Реферат на тему: Розширена формула тотального успіху
  • Реферат на тему: Формула мінімального «спрощеного» податку від ВАС РФ