поглядами і ціннісними орієнтаціями. У свідомості майбутнього педагога зовнішній вплив набуває індивідуальне значення і таким чином формує суб'єктивне ставлення до нього. У зв'язку з цим формуються мотиви поведінки, прийняття рішення і моральний вибір майбутнім педагогом власних вчинків. p align="justify"> Моральне виховання має загальний характер, оскільки об'єктом морального регулювання є область відносин особистості і суспільства. Для здійснення будь суспільно-корисної діяльності майбутній педагог повинен володіти сукупністю моральних якостей. Тому моральне виховання у ВУЗі в першу чергу спрямоване на формування такої сукупності моральних якостей, яка необхідна для виконання будь-якої соціальної діяльності, і, перш за все педагогічній. br/> 
  Висновки на чолі 1  
   Обгрунтовано зміст процесу формування моральної свідомості майбутніх педагогів. 
  В результаті обгрунтування змісту структурних компонентів моральної свідомості, яке зумовлює зміст процесу його формування у майбутніх педагогів, виявлення відмінностей між моральним і науковим пізнанням, ролі знання в моральному виборі, в оцінюванні виділені функції структурних компонентів моральної свідомості майбутнього педагога. Функціями першого структурного компонента моральної свідомості майбутнього педагога є оціночна функція, функція обгрунтування вибору, функція "участі" в обгрунтуванні морального вибору, рефлексивна функція. Функціями другого структурного компонента моральної свідомості майбутнього педагога є функція виробництва оцінок, функція вираження моральних відносин, функція освячення морального вибору, педагогічних рішень. p align="center">  Глава 2. Емпіричне дослідження ставлення до дотримання моральних норм у майбутніх педагогів  
    2.1 Методика вимірювання відношення до дотримання моральних норм А.Б. Купрейченко  
   Більшість наявних методик і шкал моральної нормативності вимірюють деклароване ставлення до моральних норм, не що враховує особливості ситуації і взаємодіючих суб'єктів. 
  Моральні норми - це конструкти, імпліцитні уявлення про яких мають культурно-історичні, групові та індивідуальні особливості. Концептуальним є положення про те, що індивід керується різними правилами поведінки по відношенню до різних груп з її соціального оточення, тобто по відношенню до людей, які знаходяться на різній психологічній дистанції. 
				
				
				
				
			  У цій методиці відібрано п'ять характеристик, що входять до подання про порядну людину: 
 ) правдивість; 
 ) справедливість; 
 ) відповідальність; 
 ) принциповість; 
 ) терпимість. 
  У методиці закладена тривимірність характеристик: 1-е вимір - рівень характеристики, 2-е - соціал...