поезії XVII - XVIII ст. ВІН засвідчує свою обізнаність та сімпатію до творчості своих найближче попередніків, таких, як Феофан Прокопович, Варлаам Лащевській та Георгій Кониський, цінує й популярізує твори анонімної книжної поезії, что корістуваліся помітною популярністю в широких колах письменних верств. Однак чи не найістотнішім слід Визнати зв'язок йо творчості з фольклором. Можна Цілком певно твердіті, что Найвищого ідейнохудожнімі достоїнствамі характеризуються самє ті поезії Сковороди, в котрих відчутній цею зв'язок.
Нарешті, Було б Помилка ігноруваті значення для Сковороди як поета Знайомство з латинську класичності поезією та новолатінською гуманістічною літературою XVI - XVII ст. З римських поетів Сковорода віддавав шану таким Славетний поетам, як Горацій, Вергілій та Овідій. Частину его поетичної спадщини и становляит майстерні як на тій годину переклади 21 з творів ціх поетів, близьким Сковороді багатьма рісамі свого поетичного світовідчуття. З новолатінськіх поетів Сковорода цікавівся и перекладав твори француза М. Муре та фламандця Сідронія Гошія ​​(Гозія).
Набутів майстерність поетичної творчості Сковорода вікорістовує и в своїй філософській творчості. Віршові Уривки, Які віконують різну ідейно-художню функцію, посідають ВАЖЛИВО місце в его філософських трактатах и ​​діалогах. ВІН НЕ позбав широко вікорістовує як цитати рядки з Написання ним раніше поезій, а й пише Нові Поетичні рядки и цілі твори, Які органічно вростають у тканини філософських діалогів и трактатів. Поряд з ЦІМ ВІН наводити чімалі цитати з творів античних авторів або своих українських попередніків. Характерно, Що саме в Период філософської ДІЯЛЬНОСТІ Сковорода ясніше усвідомлює свой зв'язок з Поетична традіцією и віддає Даніна шани своим літературнім попередники.
У філософських діалогах з'являється Чимаев пісень та епіграм, написання самє у зв'язку з тим або іншім твором. Зокрема Поетичні вкраплення в прозаїчному тексті відіграють ВАЖЛИВО роль у таких діалогах Сковороди, як В«Лайка архістратига Михайла з сатаноюВ», В«Пручи БР‚су зі Варсавва В», в притчахВ« Вдячний Еродій В»таВ« убогий Жайворонок В». Крім віршованіх фрагментів, Які віражають думки автора, в ціх діалогах Значне місце відведено фрагментам, Які характеризують подивись, ворожі філософському Вчене Сковороди. Ці віршовані висловлювань внесок у вуста співрозмовніків, что є опонентов поглядів, обстоюваніх автором. Такими є В«сіренськіВ», В«кощунніВ» пісні, зокрема В«Пісня ліцемР‚ровВ». За помощью ціх пісень Сковорода вікріває тихий, хто ставити Богові В«свічіщіВ», правити Моління, двічі на тиждень постити, відвідує Святі місця, добро знає Псалтир ТОЩО, а за це просити у бога багатства. Створюючі ці пісні, Сковорода вікорістовує Традиції сатірічної та пародійної літератури XVIII ст. Істотнім моментом філософської творчості мислителя є такоже звертання до народніх пісень.
Згадане Вище поєднання віршів та прози становіть давно т...