моментів, проте їх не можна віднести до найбільш значущих тенденціям тексту. p align="justify"> Розглянемо перераховані особливості стилю автора більш докладно. Розмовний стиль , маркери якого досить численні в аналізованому тексті, породжений усній формою мови, а значить, існує прямий контакт співрозмовників, що мають можливість уточнити зміст повідомлення з допомогою невербальних засобів спілкування (міміка, жести) або інтонації. Наявність зворотного зв'язку (навіть за мовчазної участю співрозмовника) дозволяє коригувати повідомлення по ходу розмови, чим пояснюється не завжди логічно побудована мова, часті відхилення від основної теми розмови. Крім того, у говорить немає часу довго обдумувати свої слова, тому він користується своїм активним словниковим запасом, а при побудові пропозиції уникає складних синтаксичних конструкцій. Складні слова з книжкової забарвленням або заплутані складні пропозиції, якщо вони використані в розмовній мові, можна розглядати як стилістично значущі.
Такі умови спілкування створюють грунт для реалізації двох протилежних тенденцій, а саме компресії і надмірності [1, с.352].
Компресія може реалізовуватися на різних рівнях мовної системи. На фонетичному рівні вона виражається в редукції допоміжних дієслів, наприклад, it s, there s, animals don t, he wasn t і т.д. На рівні лексики компресія проявляється у переважному вживанні одноморфемних слів (open, stop, look), дієслів з постпозітівамі або так званих фразових дієслів (go for, get away), а також слів широкої семантики (thing, staff) [1, с.352 -353]. У розмовній мові синтаксис по можливості спрощується, що знаходить вираз у використанні еліптичних конструкцій, наприклад, "Like this: Grrrrrr!". Еліпсис трактується як "переклад в імплікації структурно необхідного елемента конструкції" [6, с.229]. Пропущений елемент може бути відновлений хто чує виходячи з контексту або на основі наявних у нього в свідомості типових моделей синтаксичних конструкцій в тому випадку, якщо, наприклад, пропущений допоміжне дієслово.
Протилежна напрямок, тобто тенденція до надмірності, обумовлена ​​спонтанністю розмовної мови і виражається, перш за все, у вигляді так званих "засмічених" слів (well, I mean, you see), подвійного заперечення або повторів [1, с.354].
У наступній тенденції повтору елементів ми об'єднали досить різноманітні за структурою і стилістичної функції фігури різних рівнів мови. Сутність повтору полягає у "повторенні звуків, слів, морфем, синонімів чи синтаксичних конструкцій в умовах достатньої тісноти ряду, тобто достатньо близько один від одного , щоб їх можна було помітити "[1, с.244]. Повтор на фонетичному рівні реалізу...
