иція, пов'язана з корінним недоліком всієї звичайної системи прийняття рішень. Надходить інформація рідко використовується для оптимізації прийнятих рішень і не розглядається як її ресурс. Поки ще до прийняття рішень не підходять як до вибору альтернатив за критеріями оптимальності. Інформація розглядається як інструмент обгрунтування та уточнення прийнятих рішень, а не для того, щоб ще раз перевірити вірність пропонованих рішень, їх вихідних посилках. В ієрархічних системах управління вони сприймаються як самоочевидні і не підлягають критичному осмисленню. p align="justify"> Все це обмежує можливості наявних систем інформаційного забезпечення. У нас ще не накопичений достатній досвід інформаційного обслуговування в режимі цілеспрямованого пошуку необхідної інформації для аналізу альтернатив і представлення її у відповідному вигляді. Це досі залишається мистецтвом, а не технологією, як в аналогічних західних системах. Немає і досвіду з інформаційного забезпечення розробки альтернативних сценаріїв. Мало практичного досвіду щодо складання прогнозних розробок з використанням методів економічного і соціально-політичного моделювання. p align="justify"> Як показує світовий досвід, неодмінна умова високої ефективності роботи аналітичних центрів - безпосередня участь їх працівників у тій діяльності, яку вони обслуговують. У наукових установах - це дослідження, у випадку аналітичної роботи в органах управління - обговорення рішень, які забезпечуються інформацією. Тому на чолі напрямків повинні стояти фахівці, які користуються довірою керівників і розглядаються ними як повноправні учасники прийняття рішень. Тільки так можна досягти необхідної настройки аналітичної роботи на реальні процеси управління. p align="justify"> У практичній роботі важливо, щоб в аналітичній службі був здійснений замкнутий цикл підготовки матеріалів, починаючи від процедури визначення показників збору інформації, її класифікації, автоматизованої обробки, і закінчуючи її аналізом, розробкою прогнозів і практичних рекомендації.
Проведення аналітичних досліджень безпосередньо спирається на процеси збору та первинної обробки інформації. Вони являють собою найбільш рутинну, трудомістку і поки ще досить невизначену в нормативно-правовому відношенні частину робіт. Від успіху їх реалізації багато в чому залежить ефективність усіх наступних етапів. При поганій організації в цій галузі дослідження характеризуються низькою вірогідністю й об'єктивністю, їх результати, як правило, відображають суб'єктивну думку окремих експертів. Робота зі збору та первинної обробки інформації об'єднує безліч технічних робіт у єдиний процес, забезпечуючи прийом і реєстрацію надходить інформації, перевірку цілісності та достовірності даних, систематизацію інформації з тематики. При введенні в інформаційну систему, обробці та пересилці даних необхідно максимально використовувати обчислювальні ресурси, по можливості нарощувати технологічний потенціал засобів...