правобічних кавернах вогнища обсіменіння поширюються на розташовані нижче відділи тієї ж частки з переважним ураженням 3-го сегмента, виникає також перехресне метастазування в ліву легеню, переважно в 4-й і 5-й сегменти і сегменти піраміди нижньої частки.  При наявності даної типової рентгенологічної картини туберкульозу легенів хворий переводиться в регіональний ПТД з діагнозом «туберкульоз легенів».   
  Мікроскопія мокротиння повинна здійснюватися у всіх клініко-діагностичних лабораторіях установ ПМСД.  У більшості цих установ є можливість дослідження мокротиння на наявність КУМ при забарвленні за методом Циля-Нельсена.  Якщо з якихось причин це дослідження провести не можна, то пацієнта обов'язково направляють в своєму розпорядженні такими можливостями інші установи ПМСД або курирує даний заклад ПТД. 
    У клініко-діагностичних лабораторіях необхідно досліджувати як мінімум 3 проби (мазка) мокротиння, пофарбовані за Цілем-Нельсену при мікроскопії світловим мікроскопом на КУМ [2, 3, 8, 11-14, 19]. 
    У поліклініці 1-ю пробу харкотиння беруть в присутності медичного працівника в день звернення пацієнта, на 2-у пробу виділяють посуд для збору добової мокротиння, 3-ю пробу беруть на 2-й день відвідування хворим поліклініки. 
    В умовах стаціонару беруть 1-у і 2-у проби мокротиння (з проміжком 1, 5-2 год), потім хворому виділяють посуд для збору ранкової мокротиння перед 2-м відвідуванням лікаря. 
				
				
				
				
			    Для отримання позитивного результату важливо правильно організувати збір мокротиння, який слід проводити за відсутності сторонніх людей в окремій, добре провітрюваній кімнаті.  Пацієнту необхідно пояснити, як слід відкашлювати мокротиння з глибших відділів легень.  Для цього слід попросити хворого зробити декілька глибоких вдихів і тільки потім покашляв в ємність, після чого перевірити наявність в ємності мокротиння.  Хворий повинен откашлять мокротиння у присутності спеціально навченої медичної сестри.  Мокрота збирається в міцні скляні ємності з широким горлом і загвинчуються кришками, потім транспортується в клініко-діагностичну лабораторію, де на предметних стеклах робляться мазки мокротиння і проводиться їх забарвлення за методом Циля-Нельсена з подальшою мікроскопією світловим мікроскопом.  Якщо хворий не може откашлять мокротиння, то її можна отримати за допомогою інгалятора, розпилювального 3% гіпертонічний розчин. 
    Щоб уникнути зараження туберкульозом при зборі мокротиння, медичний працівник зобов'язаний бути в шапочці, респіраторі або масці, клейончатому фартусі і гумових рукавичках.  Заходи безпеки також повинні дотримуватися при зберіганні і доставці харкотиння в лабораторію на дослідження.  Для зберігання і перевезення використовують спеціальні контейнери або металеві бікси. 
    При проведенні мікроскопії мазка мокротиння необхідно досліджувати не менше 100 мікроскопічних полів зору.  Якщо при цьому КУМ не виявлені в 100 полях зору, то необхідно досліджувати додатково ще 100 полів. 
    Якщо перший мазок виявився позитивним, а хворий не прийшов до лікаря повторно, слід повідомити про нього в районний ПТД і установа санітарно-епідемічного нагляду і викликати його для подальшого обстеження, встановлення діагнозу та направлення на лікування. 
    Метод мікроскопії мокротиння простий, економічний і дозволяє при позитивному результаті дослідження мазка мокротиння швидко і точно встановити діагноз туберкульозу легень і направити хворого в ПТД. 
    В окремих випадк...