fy"> На структурний подібність прислів'їв і приказок вказує і В.П.Жуков: « Вони являють собою закінчене пропозицію » [Жуков, 1991.С. 9].
Частина дослідників визнає структурно - граматичний підхід до проблеми розмежування прислів'їв і приказок не головною, а допоміжним критерієм. Даною точки зору дотримується, наприклад, С.Г. Гаврин, який виділяє «два типи приказок: приказки - пропозиції та приказки - словосполучення» [Гаврин, 1974.С. 30]. Він стверджує що «прислів'я містить узагальнення за змістом, а приказка - по функції», тобто прислів'я відрізняються від приказок за характером узагальнення. Він також пропонує практичний спосіб відрізняти прислів'я від приказки, який має на увазі підстановку слів «будь-який», «всякий» у складі підмета прислів'я та «завжди», «звичайно»- До складу присудка, приказки ж, як правило, не допускають такої підстановки.
П.У Бакірова виділяє у своїй роботі риси, властиві і прислів'ями та приказками:
. Клішованість (властивість того чи іншого тексту сприйматися глобально, як існуюче в готовому вигляді конструктивне і семантичне ціле без істотних змін у відповідних комунікативних ситуаціях). Даному терміну синонімічні терміни стійкість, відтворюваність, неразложимость та ін Саме ці властивості є загальними для прислів'їв і фразеологізмів.
. Афористичність. Ця властивість припускає влучність, ємність і стислість.
. Утилітарність. З цією властивістю пов'язаний повчальний, повчальний характер прислів'їв, відображення в них життєво-практичного сенсу. Цією властивістю володіють всі види паремій.
. Антропоцентричность. «Прислів'я завжди звернена до людини: вона вчить його жити, наказує або забороняє будь-які дії, дає мудрі поради» [Бакірова, 2006, с7-41].
Враховуючи вищесказане, можна зробити висновок про те, що не існує однозначної думки про те, чим відрізняється прислів'я від приказки, оскільки вони містять не тільки відмінності, але і безліч подібних ознак, тобто межа між ними розмита.
Важливим є і той факт, що прислів'я і приказки варто відрізняти від фразеологізмів. Вперше термін фразеологічна одиниця був введений В.В. Виноградовим [1946]. В основі цілісного смислового змісту прислів'їв і приказок лежать не поняття, а судження. Більше того, вони також відрізняються в структурно-семантичному відношенні.
Відмінності між фразеологічними одиницями і прислів'ями та приказками полягає в наступному. «У структурному аспекті фразеологічна одиниця являє собою стійкий набір слів, який може бути вжито у довільно складеному реченні і, відповідно, буде частиною цієї пропозиції, виконуючи певні синтаксичні функції. Прислів'я та приказки, в свою чергу являють собою окремі пропозиції. З точки зору семантики, функція фразеологічних одиниць суто номінативна (вони називають предмети і дії), тоді як прислів'я та приказки несуть в собі певну інформацію, тобто виконують комунікативну функцію » [Антрушина, 1999, с.234].
Тому прислів'я та приказки не можуть бути носіями лексичного значення, яке притаманне фразеологізмам; сенс їх може бути переданий тільки пропозицією (нерідко розгорнутим), тоді як значення фразеологізму передається словом або словосполученням.
Відмінність прислів'їв від фразеологізмів, за зауваженнями Е.А. Корабль...
