зм».
Плеоназм звичайно виникає внаслідок стилістичної недбалості автора. Наприклад: «Місцеві працівники лісу не обмежуються тільки охороною тайги, але й не допускають також, щоб марно пропадали багатющі дари природи». При стилістичній правці слова «тільки», «також», «даремно» потрібно виключити. Проте, слід відрізняти прояв мовної надмірності від «уявного плеоназм», до якого звертаються навмисно як до засобу посилення виразності мовлення. У цьому випадку плеоназм стає яскравим стилістичним прийомом.
Наприклад:
«Небесний звід, палаючий славою зоряної,
Таємниче дивиться з глибини,
І ми пливемо, полум'я безоднею
З усіх боків оточені »;
«Дай, Джим, на щастя лапу мені.
Таку лапу не бачив я зроду.
Давай з тобою статі при місяці на тиху, безшумну погоду.
Дай, Джим, на щастя лапу мені ».
Різновидом плеоназм є тавтологія. Тавтологія може виникати при повторенні однокореневих слів (розповісти розповідь, помножити в багато разів, запитати питання, відновити знов). Вживання однокореневих слів створює непотрібне «топтання на місці», наприклад: «... Цілком закономірно випливає визначення, що продуктивність праці на певних ступенях розвитку техніки визначається абсолютно певними закономірностями». Щоб осмислити подібне висловлювання, треба перш позбутися тавтології. Можливий такий варіант стилістичної правки: «Витікає цілком обгрунтований висновок, що продуктивність праці на різних ступенях розвитку техніки визначається об'єктивними закономірностями».
Але повторення однокореневих слів не завжди треба розглядати як стилістичну помилку. Багато стилісти вважають, що витягати з пропозицій однокореневі слова, замінюючи їх синонімами, не завжди правильно: іноді це неможливо, в інших випадках може привести до збіднення, знебарвлення мови.
Кілька однокореневих слів у близькому контексті стилістично виправдані в тому випадку, якщо споріднені слова є єдиними носіями відповідних значень і їх не вдається замінити синонімами (тренер - тренувати; вибори, виборці - вибирати; звичка - відвикнути; закрити- кришка; варити - варення). Не можна уникнути вживання однокореневих слів, коли треба сказати, наприклад: «На кущах розцвіли білі квіти»; «Книга відредагована головним редактором».
Тавтологія, що виникає при поєднанні іншомовного слова з російською, які збігаються за значенням, як правило, говорить про те, що автор не розуміє точного сенсу запозиченого слова. Так з'явилися словосполучення «юний вундеркінд», «мізерні дрібниці», «внутрішній інтер'єр», «провідний лідер», «інтервал перерви» і т. д. тавтологічний поєднання подібного типу іноді переходять в розряд допустимих і закріплюються в мові, що пов'язано із зміною значень слів. Прикладом втрати тавтологічності може бути поєднання «період часу». Минулого лінгвісти вважали цей вираз тавтологічним, так як грецьке за походженням слово «період» означає «час». Однак воно поступово набуло значення «проміжок часу», і тому вираз «період часу» стало можливим. Закріпилися в мові також поєднання «монументальний пам'ятник», «реальна дійсність», «експонати виставки», «букіністична книга» та деяких інших, тому що в них визначення перестали бути про...
