о яких неминуче прагне наукова мова» [Балли 1961: 53]. Термінологічна лексика, як ніяка інша, інформативна. Тому в мові науки терміни незамінні: вони дозволяють стисло і гранично точно сформулювати думку.
Своєрідною прикметою нашого часу стало поширення термінів за межами наукових творів. Це дає підставу говорити про загальну термінологізації сучасної мови.
Н.А. Царенкова так описує дану тенденцію в статті «Юридичні терміни в професійній сфері та їх проникнення в розмовну мову»: «Нерідко професійна лексика проникає з мови науки в розмовну мову і, навпаки, розмовна лексика в професійну. Таким чином, відбувається процес взаємозбагачення ... Термінологія охоплює все нове. Вона відкриває певні області, нові області пізнання. У цьому, насамперед, вчиняється мовної прогрес. Звідси виходять суттєві перевороти, які впливають на мовне ціле. Професійна лексика НЕ ??подвоює розмовну, вона її скоріше розширює певною мірою. Термінологія стає все більш незалежним і важливіше. Може бути дуже важливим і необхідним у певних ситуаціях, щоб «неспеціалісти» розуміли значення професійних термінів »[Царенкова 2010: 261-267].
Термінологія з таких сфер людського життя, як техніка, інтернет, медицина та ін часто зустрічається в розмовній мові. Пояснюється це зростаючої серед простого населення технічної грамотністю і проникненням прогресу, який впроваджує в побутову свідомість нові реалії [Петрова, Єгорова 2012: 111-116]. Далі наведено приклад обопільного вживання в розмовній мові як термінологічної лексики, так і її просторічних «синонімів»:
Мова чоловіків, що вживають терміни в повсякденному общенііРечь жінок, що вживають просторічні еквіваленти термінів-Уявляєш, у мене вчора знову комп завис!- Будеш майстра викликати?- Та я сам його відформатував, тільки всю базу потерялГде-то тут була така штучка, куди флешечку пхати. Система лається. Страшна програма. Кнопочка знизу. Пімпочка
Безліч слів, які мають термінологічне значення, набули широкого вживання і вживаються без будь-яких обмежень: кошти, аборт, барабанна перетинка, депо, пульс. Але існують слова, що мають подвійну природу, тобто вони функціонують і як терміни, і як загальновживані слова. У першому випадку ці лексичні одиниці, що характеризуються спеціальними відтінками значення, які надають їм особливу точність і однозначність. Наприклад, слово промінь, що означає в широкому вжитку - смуга світла, не містить в своєму тлумаченні конкретних вказівок побудови та напрямки, вздовж якого виходить світловий пучок. У математичній ж термінології, де істотно розмежування термінів «промінь» і «пряма», дається уточнення: промінь - це пряма, обмежена з одного боку; промінь має точку-початок. Таким чином, вживання подібних слів за межами наукового стилю пов'язано з їх часткової детермінологізація.
У спеціальній лексиці виділяються слова і вирази, які використовуються групами осіб, об'єднаних за родом своєї діяльності (за професією), так звані професіоналізми . Професіоналізми, які є полутермінологіческой лексикою. характеризуються значною диференціацією в позначенні спеціальних понять, знарядь і засобів виробництва, назві предметів, дій і так далі. Наприклад, в метеорології відповідно до розрізнюваними видами сніжинок існує декілька їх найменувань: зірочка, голка, їжак, платівка, пушинка, стовпчик. У промо...
