інки вартості сформованого капіталу використовуються фактичні (звітні) показники, пов'язані з оцінкою окремих його елементів. Оцінка вартості планованого до залучення капіталу (а відповідно і середньозваженої вартості капіталу в плановому періоді) в певній мірі носить імовірнісний характер, пов'язаний з прогнозом зміни кон'юнктури фінансового ринку, динаміки рівня власної кредитоспроможності, міри ризику та інших факторів.
· Принцип взаємозв'язку оцінки поточної та майбутньої середньозваженої вартості капіталу підприємства. Такий взаємозв'язок забезпечується використанням показника граничної вартості капіталу. Він характеризує приріст середньозваженої вартості капіталу до суми кожної нової його одиниці, додатково залученої підприємством. Така динаміка показника граничної вартості капіталу повинна бути обов'язково врахована в процесі управління фінансовою діяльністю підприємства. Порівнюючи граничну вартість капіталу з очікуваною нормою прибутку по окремих господарських операціях, для яких потрібне додаткове залучення капіталу, можна в кожному конкретному випадку визначити міру ефективності та доцільності здійснення таких операцій. У першу чергу це відноситься до прийнятою інвестиційним рішенням.
· Принцип визначення кордону ефективного використання додатково залученого капіталу. Оцінка вартості капіталу повинна бути завершена виробленням критериального показника ефективності його додаткового залучення. Таким критеріальним показником є ??гранична ефективність капіталу. Цей показник характеризує співвідношення приросту рівня прибутковості додатково залученого капіталу і приросту середньозваженої вартості капіталу. [5, с.201-203].
У процесі фінансового управління капіталом недостатньо оптимізувати структуру тільки власного капіталу, необхідно сформувати показник цільової структури всього капіталу. Даний процес оптимізації заснований на трьох критеріях:
) Критерій максимізації рівня рентабельності. Аналіз полягає в багатоваріантних розрахунках з використанням фінансового левериджу.
) Критерій мінімізації вартості капіталу. Процес оптимізації заснований на попередній оцінці вартості власного і позикового капіталу при різних умовах його залучення та здійсненні різноманітних розрахунків середньозваженої вартості капіталу.
) Критерій мінімізації фінансових ризиків. Цей метод оптимізації структури капіталу пов'язаний з процесом диференційованого вибору джерел фінансування різних складових частин активів підприємства, в залежності від ставлення власників або менеджерів до фінансових ризиків.
Оцінка ефективності управління власним капіталом проводиться на основі аналізу його рентабельності. Даний показник являє собою співвідношення величини чистого прибутку до середньорічної вартості капіталу. Розглянемо такі методики аналізу рентабельності власного капіталу, як факторна модель, заснована на формулі Дюпона і методика аналізу рентабельності власного капіталу з використанням фінансового левериджу.
Формула Дюпона встановлює взаємозв'язок між рентабельністю власного капіталу і трьома основними фінансовими показниками підприємства: прибутковістю продажів, оборотністю всіх активів і фінансовим важелем. Її можна представити в наступному вигляді:
Згідно з методикою аналізу прибутковості власного капітал...
