ання у дошкільнят, і прийшла до наступних висновків [5]. У молодшому і середньому дошкільному віці у дітей трьох-чотирьох років запам'ятовування і відтворення у природних умовах розвитку пам'яті, тобто без спеціального навчання мнемічних операціями, є мимовільними. У старшому дошкільному віці при тих же умовах відбувається поступовий перехід від мимовільної до довільного запам'ятовування і відтворення матеріалу. При цьому у відповідних процесах виділяються і починають відносно самостійно розвиватися спеціальні перцептивні дії, що опосередковують мнемічні процеси і спрямовані на те, щоб краще запам'ятати, повніше і точніше відтворити утриманий в пам'яті матеріал.
Продуктивність запам'ятовування в грі у дітей набагато вище, ніж поза нею. Однак у самих маленьких, трирічних дітей і в грі продуктивність запам'ятовування порівняно низька. Перші спеціальні перцептивні дії, спрямовані на те, щоб щось свідомо запам'ятати або пригадати, чітко виділяються в діяльності дитини 5-6 років, причому найчастіше ними для запам'ятовування використовується просте повторення. До кінця дошкільного віку, тобто до 6-7 років, процес довільного запам'ятовування можна вважати сформованим. Його внутрішнім, психологічним ознакою є прагнення дитини виявити і використовувати для запам'ятовування логічні зв'язки в матеріалі.
Різні процеси пам'яті розвиваються з віком у дітей неоднаково, причому одні з них можуть випереджати інші. Наприклад, довільне відтворення виникає раніше, ніж довільне запам'ятовування, й у своєму розвитку як би обганяє його. Від інтересу дитини до виконуваної ним діяльності і мотивації цієї діяльності залежить розвиток у нього процесів пам'яті.
Перехід від мимовільної до довільної пам'яті включає в себе два етапи. На першому етапі формується необхідна мотивація, тобто бажання що-небудь запам'ятати або згадати. На другому етапі виникають і удосконалюються необхідні для цього мнемические дії та операції.
Вважається, що з віком збільшується швидкість, з якою інформація витягується з довгострокової пам'яті і переводиться в оперативну, а також обсяг і час дії оперативної пам'яті. Встановлено, що трирічна дитина може оперувати тільки однією одиницею інформації, що знаходиться в даний момент часу в оперативній пам'яті, а п'ятнадцятирічний - сім'ю такими одиницями.
З віком розвивається здатність дитини оцінювати можливості власної пам'яті, причому чим старше діти, тим краще вони можуть це робити. З часом стають більш різноманітними і гнучкими стратегії запам'ятовування і відтворення матеріалу, які застосовує дитина. З 12 пред'явлених картинок дитина у віці 4 років, наприклад, дізнається всі 12, але здатний відтворити тільки дві або три, в той час як 10-річна дитина, дізнавшись всі картинки, в змозі відтворити 8 з них.
Перші пригадування вражень, отриманих в ранньому дитинстві, відносяться звичайно до віком близько трьох років (маються на увазі спогади дорослих людей, пов'язані з дитинством). Було встановлено, що майже 75% перших дитячих пригадувань припадає на вік від трьох до чотирьох років. Це означає, що до даного віком, тобто до початку раннього дошкільного дитинства, у дитини складається довготривала пам'ять і її основні механізми. Одним з них є асоціативний зв'язок матеріалу, що запам'ятовується з емоційними переживаннями. Запечатлялись роль емоцій в довготривалій пам'яті починає проявляти себе, мабуть, вже на початку дошкільного віку.
У дітей раннього дошкільного віку домінує мимовільна, зорово-емоційна пам'ять. У деяких випадках у лінгвістично або музично обдарованих дітей непогано ра ЗВІТ виявляється і слухова пам'ять. Удосконалення довільної пам'яті у дошкільників тісно пов'язано з постановкою перед ними спеціальних мнемічних завдань на запам'ятовування, збереження і відтворення матеріалу. Безліч таких завдань природно виникає в ігрової діяльності, тому різноманітні дитячі ігри надають дитині багаті можливості для розвитку його пам'яті. Довільно запам'ятовувати, пам'ятати і пригадувати матеріал в іграх можуть вже діти 3-4-річного віку.
У більшості нормально розвиваються дітей молодшого та середнього дошкільного віку непогано розвинені безпосередня і механічна пам'ять. Ці діти порівняно легко запам'ятовують і без особливих зусиль відтворюють побачене, почуте, але тільки за умови, якщо воно викликало у них інтерес і самі діти були зацікавлені в тому, щоб щось запам'ятати або пригадати. Завдяки такої пам'яті дошкільнята швидко вдосконалюють мова, навчаються користуватися предметами домашнього побуту, непогано орієнтуються в обстановці, дізнаються бачене або почуте.
Було показано, що розвиток пам'яті тісно співвідноситься з розвитком мислення у дітей. Встановлено, наприклад, що прогрес операціональних структур інтелекту робить позитивний вплив на мнемі...