ання) - як за відведенім на них годиною, так и за вплива на загальний розвиток дітей. Слово - найбільш зрозумілій засіб вираженість Ідей митця (На Відміну Від звуків, фарб и т.д.), что Робить літературу найдуховнішім універсальнім видом мистецтва [7; с. 9-10]. У молодших школярів Деяк годину зберігається образність сприйняттів дійсності. Віходячі з цього, можна назваті головну задачу літературно-творчого розвитку дітей молодшого шкільного віку: розвиваючий характерну для молодших школярів уяву, делать ее в тій же годину більш змістовною, збагаченою знаннями закономірностей оточуючого світу. Молодшим школярам Доступні Такі Завдання, Розвиваючі навики творчого читання, ЗАГАЛЬНІ літературні и творчі здібності, як порівняння варіантів одного твору, например, порівняння одного твору, Який перекладеній різнімі письменниками. У молодших класах широко практікується «словесний малювання» («Як бі ти намалював цього героя?»). «Малюючи словами», школяр тренує уяву, розвіває мовлення и почуття стилю.
починаючих з молодшого віку школярі ОХОЧЕ віконують недоладнішим вправо, яка розвіває Рамус до деталей тексту: оповідання чи уривок з повісті чітається в слух, потім дітям показується Ілюстрація, а смороду повінні вказаті ті місце, до которого Належить ця Ілюстрація [14; с. 40-41].
Кож можна Додати, что українські письменники Б. Грінченко, М. Коцюбинський, Олена Пчілка, Леся Українка, І. Франко вважаться художню літературу одним з найефектівнішіх ЗАСОБІВ естетичного виховання дітей. Например, Леся Українка пріділяла Надзвичайно велику Рамус проблемі дитячої літератури, вважаючі ее дійовім засобими виховання. З помощью віршів та казок письменниця намагалася «навчіті дітей Бачити прекрасне в НАВКОЛИШНЬОГО мире, відчуваті барвістість, багатство життя» [19; c.76].
Серед різніх відів мистецтва особлива виховна роль належить Музичне виховання, Пожалуйста вводити дітей у світ Музичне мистецтво, знайомить з музичною культурою різніх народів, спріяє збагаченню індівіда знань Законів Музичне мистецтво, необхіднімі для розуміння его сутності, формуваня смаку , Музична здібностей, Вироблення навічок и вмінь, Які дозволяти школярам буті активно слухачами, вмілімі виконавцями. Торкаючи емоційної СФЕРИ людини, музика впліває на формирование ее моральних и естетичних смаків та ідеалів.
Так, К. Стеценко вважаться, что музика - «один з найвагоміших ЗАСОБІВ естетичного виховання дітей, бо вона, як Ніщо інше, здатно ушляхетніті людину, розвинутості в ній благородні порівання, вплінуті на псіхіку и настрій» [16; c.63].
Спільна музично-віконавська діяльність Виконує функцію самореалізації и розвитку особистості. Значний роль тут відіграють мотиви саморозвитку, самовіявлення. ЦІ мотиви визначаються сприйняттів, оцінку стосунків учасников, характер їхніх емоційніх реакцій та успішність и неуспішність Дій колективу. Продуктивна мотивація предполагает Вивчення суб єктом своих можливіть, Прагнення до їх Розширення, розуміння, Освоєння нового простору - навічок, спроможностей, умінь [6; с. 20].
Образотворче мистецтво відіграє НЕ Менш значущих роль в художньо-естетична розвитку дітей молодшого шкільного віку. Воно дозволяє НЕ только знайомитись школярів зі спеціфічнім видом мистецтва, Пожалуйста має свои засоби, свою мову, розшірюючі тім самим знання и уявлення про мистецтво, но ї включать учнів у художню діяльність з урахуванням віку дітей и особливую розвитку їх особистості. Практична діяльність поєднує традіційну роботові на площіні (малювання) з навичков про ємно-просторова зображення и художньої орієнтації середовища (ліплення, художнє конструювання, архітектура).
Ознайомлення з творами образотворчого мистецтва деякі досліднікі вважають необхіднім етапом підготовкі дитини до образотворчої ДІЯЛЬНОСТІ. У своих наукових статтей смороду стверджують, что діти здатні тонко відчуваті настрій художніх картин. Мета зайняти з образотворчого мистецтва, за їхнім поясненням, має полягаті в тому, щоб навчіті дітей мілуватіся творами живопису, а такоже розкріваті перед ними закони побудова зображення предметів и явіщ [5; c. 459].
например, такий навчань, педагог, як М.Ф. Даденков підкреслював доцільність использование в навчально-виховному процессе пейзажів, Які передаються красу природи рідного краю ТОЩО.
Ф.І. Шміт підкреслював, что «малювання - це якась притаманна всім дітям потреба», того вчитува малювати на его мнение необходимо НЕ только обдарованих дітей, «які в подалі могут дива професійнімі художниками», а по возможности, усіх [20; c.27].
Виникнення в 50-х роках XX ст .. и поступове Масове Поширення телебачення відчутно змініло сітуацію в культурному жітті Суспільства, відчутно вплінуло на виховання дітей и молодежи. Все, что відбувається на екрані, від художнього...