живої і матеріалізованої праці.
Родючість грунту може бути визначене через врожайність сільськогосподарських культур з одиниці площі (абсолютні показники) і через ставлення виробленої продукції на одиницю площі до витрат живої або матеріалізованої праці (відносні показники).
На якість земельних ділянок, крім родючості, дуже впливає місце розташування. Місцезнаходження земельних ділянок характеризується такими показниками, як відстань від них до міста, сільських населених пунктів, крупність населених пунктів, наявність транспортних та інженерних комунікацій, наявність пунктів переробки та реалізації продукції, баз постачання підприємств добривами та сільськогосподарською технікою та ряд інших. [10]
На якість земельних ділянок впливають також просторово-технологічні умови, які також можна віднести до характеристик місця розташування. До таких умов відносять зручність під'їзду до полів і іншим використовуваним ділянкам, розмір земельної ділянки, її конфігурація, роздробленість, черезсмужжя, дальноземелье, украпленням (каменів, чагарників, заболочених ділянок і ін.) І т.д.
Для комплексного кількісного визначення ролі цих показників застосовується земельно-кадастрове дію «оцінка земель». Мета оцінки земель - визначити їх родючість і місце розташування за показниками, які характеризують якість земельних ділянок. Оцінка земель за родючістю складається з бонітування ґрунтів та економічної оцінки.
Бонітування ґрунтів - порівняльна оцінка природної родючості ґрунтів, їх угруповання по природним діагностичним властивостями, що впливають на врожайність сільськогосподарських культур, при порівнянних рівнях агротехніки і інтенсивності землеробства. Результати бонітування ґрунтів показують відносну придатність грунтів по основних факторів природної родючості для вирощування сільськогосподарських культур. Об'єктом бонітування грунтів є грунтові різновиди, виділені в агропроїзводственниє групи (грунтові різниці, подібні за умов зволоження, що залягають на однакових елементах рельєфу, близькі за фізичним і кліматичним властивостям). Предметом бонітування ґрунтів є природну родючість грунтів або їх агровиробничих груп. Критерієм бонітування ґрунтів є їх природні діагностичні властивості, що роблять істотний вплив на врожайність сільськогосподарських культур. До таких природно-діагностичним властивостям (ознаками) відносяться: потужність гумусового горизонту і його зміст, механічний склад, наявність азоту, фосфору, калію, кислотність або лужність та інші.
Об'єктом економічної оцінки землі є ділянки, які використовуються в різних галузях народного господарства. Невикористовувані землі можуть бути оцінені під різні види потенційного використання (оцінка потенційних можливостей земельних ділянок). Предметом економічної оцінки землі є економічне (ефективнее) родючість і місце розташування земельних ділянок (якість земель). Критерієм економічної ефективності землі є величина продукції, віднесеної до рівновеликим витратам, вкладених в ділянки різної родючості та місця розташування.
Основним джерелом достовірної інформації при оцінці земель є статистична звітність по об'єктах земельних відносин, структурі земель, матеріали грунтових, геоботанічних, екологічних, гідромеліоративних та інших обстежень, представлені в текстовому і графічному вигляді (карти, плани, схеми та ін.) Велике значення, особливо в перехідний період реформування економіки, набувають особливо цінні земельні ділянки для визначення по ним біологічної врожайності сільськогосподарських культур. Точним способом отримання вихідної інформації для оцінки земель є організація безпосереднього обліку урожайності та витрат по конкретних земельних ділянок і полях. [11]
За матеріалами оцінки земель складається оцінна карта. Оціночна карта сільськогосподарського підприємства - спеціальна великомасштабна карта, яка відображає контуру сільськогосподарських угідь, їх якість, місце розташування, площа. Основне призначення карти - створення графічної бази для розрахунку ставок земельного податку на землі сільськогосподарського призначення і на ділянки в межах сільських населених пунктів. На карті для кожного контуру сільськогосподарських угідь за їх видами (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища) дається оцінка якості та місця розташування в балах, а також площу в гектарах. Оціночна карта складається на територію в межах підприємств, включаючи населені пункти. Оціночна карта земель складається на основі фондовій і оперативної текстової та графічної інформації, а також з використанням матеріалів інвентаризації земель проекту перерозподілу території, кадастрових карт, польового візуального обстеження території. Оціночні карти сільськогосподарських земель складаються в масштабі 1:10 000 Первинною одиницею картографування є Участок (частина контуру сі...