аного, на правильність застосування кримінального закону або на визначення міри покарання.
Далі в статті 389.17. говоритися про суттєві порушення кримінально-процесуального закону, а саме де підставами скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції висловлюють істотні порушення кримінально-процесуального закону, які шляхом позбавлення або обмеження гарантованих цим Кодексом прав учасників кримінального судочинства, недотримання процедури судочинства або іншим шляхом вплинули або могли вплинути на винесення законного і обгрунтованого судового рішення.
Головними і основними снованием скасування або зміни судового рішення в будь-якому випадку є:
) неприпинення кримінальної справи судом за наявності підстав, передбачених статтею 254 цього Кодексу;
) винесення судом рішення незаконним складом суду або винесення вердикту незаконним складом колегії присяжних засідателів;
) розгляд кримінальної справи за відсутності підсудного, за винятком випадків, передбачених частинами четвертою і п'ятою статті 247 цього Кодексу;
) розгляд кримінальної справи без участі захисника, якщо його участь є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або з іншим порушенням права обвинуваченого користуватися допомогою захисника;
) порушення права підсудного давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє, і користуватися допомогою перекладача;
) ненадання підсудному права участі в дебатах сторін;
) ненадання підсудному останнього слова;
) порушення таємниці наради колегії присяжних засідателів при винесенні вердикту або таємниці наради суддів при постановленні вироку;
) обґрунтування вироку доказами, визнаними судом неприпустимими;
) відсутність підпису судді або одного із суддів, якщо кримінальна справа розглядалася судом колегіально, на відповідному судовому рішенні;
) відсутність протоколу судового засідання.
Стаття 389.18. визначає неправильне застосування кримінального закону і несправедливість вироку. Неправильним застосуванням кримінального закону є:
) порушення вимог Загальної частини Кримінального кодексу Російської Федерації;
) застосування не тієї статті або не тих пункту і (або) частиною статті Особливої ??частини Кримінального кодексу Російської Федерації, які підлягали застосуванню;
) призначення покарання більш суворого, ніж передбачено відповідною статтею Особливої ??частини Кримінального кодексу Російської Федерації.
Несправедливим вважається вирок, за яким було призначено покарання, яке не відповідає тяжкості злочину, особистості засудженого, або наказан, яке хоч і не виходить за межі, передбачені відповідною статтею Особливої ??частини Кримінального кодексу Російської Федерації, але за своїм видом чи розміром є несправедливим як внаслідок надмірної м'якості, так і внаслідок надмірної суворості.
Межі прав суду апеляційної інстанції. При розгляді кримінальної справи в апеляційному порядку суд не зв'язаний доводами апеляційних скарги, подання та вправі перевірити провадження у кримінальній справі в повному обсязі.
Якщо у кримінальній справі засуджено кілька осіб, а апеляційні скарга або подання принесені тільки одним з них або у відношенні деяких з них, суд апеляційної інстанції має право перевірити кримінальну справу стосовно всіх засуджених.
Вказівки суду апеляційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції і для прокурора, якщо кримінальна справа повернута для усунення обставин, що перешкоджають винесенню законного і обґрунтованого рішення.
При скасуванні вироку чи іншого судового рішення і передачу кримінальної справи на новий судовий розгляд або при поверненні кримінальної справи прокурору суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати наперед питання про:
) доведеність чи недоведеність обвинувачення;
) достовірність або недостовірність того чи іншого доказу;
) переваги одних доказів над іншими;
) вигляді і розмірі покарання.
Рішення, що приймаються судом апеляційної інстанції. У підсумку вивчення кримінальної справи в апеляційному порядку суд приймає одне з рішень:
) про залишення вироку, ухвали, постанови без зміни, а скарги або подання без задоволення;
) про скасування обвинувального вироку і про винесення виправдувального вироку;
) про скасування обвинувального вироку і про винесення обвинувального вироку;