Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Взаємодія промислового та магістрального транспорту

Реферат Взаємодія промислового та магістрального транспорту





:

Перший - витягування маневрового состава зі шляху вагоопрокідивателя на витяжної шлях.

Другий - осаджування вагонів з витяжного шляху на шлях очищення.

При розробці технологічного графіка слід визначити можливість суміщення операцій. Зазвичай після вивантаження на шляху вагоноперекидача вагони накопичуються групами, а потім переставляються на шляху очищення. При такій організації роботи всі операції з обробки окремих груп вагонів (перестановка на шляху очищення, очищення вагонів, огляд після очищення, накопичення) можуть виконуватися одночасно з розвантаженням подальших вагонів, як це показано на рис. 2. Однак після закінчення вивантаження останньої групи вагонів всі операції, пов'язані з її обробкою, будуть виконуватися послідовно одна за одною, що вплине на загальну тривалість знаходження вагонів на металургійному комбінаті. Після завершення накопичення вагонів на коліях очищення складу виставляється в районний парк і далі передається на станцію примикання для відправлення порожнього маршруту на магістральну мережу.

Час просування складу від станції примикання до районного парку (і назад) обчислюється за формулою:


Т рп=I п * 60/V n + t м (3.1.1)


де I п - відстань від станції примикання до районного парку (I п=3000 м);

t м - час на причеплення маневрового локомотива (t м=3 хв);

V n - швидкість руху передач між станцією примикання і районним парком (V n=39 км/год).


Т рп=(3000 * 60)/(39 + 3)=5 хв.


Час подавання (прибирання) складу з районного парку до вагоноперекидача визначають за формулою:


t під=I рп * 60/V рп + t м + t Pз (3.1.2)


де I рп - відстань від районного парку до вагоопрокідивателя (I рп=1500 м);

V рп - швидкість подачі складу з районного парку до вагоноперекидача (V рп=15 км/ч);

t м - час на причеплення маневрового локомотива (t м=3 хв.);

t Pз - час на розгін і уповільнення складу (t Pз=3 хв.).


t під=(1500 * 60)/15 + 3 + 3=12 хв.


Кількість вагонів у складі N=49.

Склад готується до вивантаження 15 хв.

На зміну вагонів на перекидачі потрібно 3 хв.

На огляд очищених вагонів потрібно 2 хв.

Час на з'єднання групи вагонів до складу для перестановки потрібно 5 хв. Отже для причеплення 49 вагонів потрібно 25 хв.

Час вивантаження одного вагона на вагоноперекидачі 0,07 ч. (4,2 хв.). Отже, для вивантаження 49 вагонів потрібно 206 хв.

Загальна тривалість маршруту на металургійному комбінаті становить 262 хв.



3.2 Методика розрахунку економічних ефектів транспортно-виробничої логістичної системи залізна дорога - металургійний комбінат raquo ;, функціонуючої за принципом точно в строк


Дана транспортно-виробнича система орієнтована на задоволення переваг металургійного комбінату з боку залізниці. Робота системи за принципом точно в строк передбачає забезпечення комбінату залізорудною сировиною шляхом організації технологічних маршрутів, тобто пристосуванням залізниці під технологічний процес підприємства. У результаті надходження сировини безпосередньо з коліс в бункер металургійного комбінату скорочується потреба в складських площах, зменшуються обсяги зв'язкового капіталу (запаси), зводяться до мінімуму вантажно-розвантажувальні операції, залізничний рухомий склад функціонує за принципом вертушок і т.д. Все це призводить до отримання відповідних ефектів, що виникають як на металургійному комбінаті, так і на залізниці.


3.3 Розрахунок економічних ефектов.


3.3.1 Ефекти, що виникають на підприємстві.

1. Економія наведених витрат на будівництво складів постачання і збуту в результаті скорочення рівня запасів:


R 1=q/p * C скл * (А 1 + Е) * Q, де (3.3.1.1)


А 1 - середнє значення на амортизацію, ремонт складу і його технічного оснащення; C скл - вартість будівництва складу з урахуванням комунікацій, віднесені на 1 кв. м площі, руб/кв. м; Е - коефіцієнт ефективності капітальних вкладень; q - коефіцієнт, що враховує витрати сировини на 1 т продукції; р - середнє навантаження на 1 кв. м площі; Q - річний обсяг виробництва металу, млн. Т.


R 1=((2 * 2,4)/2) * 3000 * (0,06 + 0,15) * 2,4=3456 млн. руб.


...


Назад | сторінка 7 з 9 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Технічне обслуговування вагонів ПАСАЖИРСЬКИЙ парку
  • Реферат на тему: Технічне обслуговування вагонів вантажного парку
  • Реферат на тему: Удосконалення організації технічного обслуговування вантажних вагонів
  • Реферат на тему: Удосконалення організації технічного обслуговування вантажних вагонів
  • Реферат на тему: Ремонт вагонів