систем є:
відносно висока вартість системи внаслідок необхідності її комплектування низкою допоміжних елементів, з числа яких найбільш дорогими є пристрої введення-виведення інформації. Крім того, значна частина витрат по створенню мікропроцесорних систем управління припадає на розробку їх математичного забезпечення;
чутливість до перешкод, які можуть викликати збої в роботі системи. Це особливо важливо для автомобільних мікропроцесорних систем управління, оскільки робота агрегатів автомобіля супроводжується значними перешкодами в його бортовий мережі, а також польовими (Електромагнітними) перешкодами. Для усунення цього недоліку в даний час велика увага приділяється розробці завадостійких алгоритмів, тобто таких, які здатні відновлювати свою роботу після непередбачених збоїв.
Безперервне вдосконалення технології виробництва електронних приладів, у тому числі елементів мікропроцесорних систем управління, зумовлює зниження їх вартості та створює сприятливі передумови для розширення їх застосування. Однак мікропроцесорні системи доцільно використовувати в першу чергу для систем управління агрегатами автомобіля зі складними алгоритмами. До таких системам слід віднести антиблокувальні системи управління гальмівними механізмами, системи управління гідромеханічними і автоматизованими механічними передачами і, звичайно, комплексні системи управління декількома агрегатами.
Однією з основних проблем створення мікропроцесорних систем є розробка і реалізація оптимального алгоритму управління. Багато різні мікропроцесорні системи відрізняються одна від іншої в основному складом датчиків і видом алгоритму функціонування, який залежить від цільового призначення системи і складності вирішуваних нею завдань.
Розглянемо мікропроцесорну систему, розроблену для легкового автомобіля В«Фіат - Панда 30В». Виконавчим механізмом системи (малюнок 2) є вакуумна сервокамера 20, шток 21 якої через важіль 22 впливає на вижимний підшипник 4 зчеплення 5. Джерелом розрідження для вакуумного сервокамери є впускний колектор 7 двигуна, з'єднаний через зворотний клапан 13 з вакуумним ресивером 14.
В
Малюнок 2. Схема розміщення елементів мікропроцесорної системи керування зчепленням:
1 - коробка передач; 2 - датчик частоти обертання веденого елемента зчеплення; 3 - вал веденого елемента зчеплення; 4 - вижимний підшипник; 5 - зчеплення; 6 - датчик частоти обертання колінчастого вала; 7 - впускний колектор двигуна; 8 - датчик положення дросельної заслінки; 9 - двигун; 10 - вимикач важеля перемикання передач; 11 - електронний блок управління; 12 - важіль перемикання передач; 13 - Зворотний клапан; 14 - вакуумний ресивер; 15 - клапан з'єднання сервокамери з ресивером; 16 і 18 - електромагніти; 17 - клапан з'єднання сервокамери з атмосферою; 19 - порожнина регульованого тиску сервокамери; 20 - сервокамера; 21 - шток сервокамери; 22 - важіль; 23 - ведений вал коробки передач; 24 - датчик част...